Page 65 - 4173

яким відповідно до закону надано статус територій та об’єктів природно-
заповідного фонду.

До земель природно-заповідного фонду належать природні території та
об’єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні

заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи,
заповідні урочища), а також штучно створені об’єкти (ботанічні сади,

дендрологічні парки, зоологічні парки, парки – пам’ятки садово-паркового

мистецтва).

Землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній,

комунальній та приватній власності.

До земель іншого природоохоронного призначення належать земельні

ділянки, у межах які є природні об’єкти, що мають особливу наукову цінність.

Межі земель іншого природоохоронного призначення закріплюються на

місцевості межовими або інформаційними знаками.

Загалом природно – заповідний фонд України станом 01.01.2001 р. мав у

своєму складі 6939 територій і об’єктів загальною площею 2508,7 тис. га, що

становить 4,16 % її території.

Правові засади організації, охорони та ефективного використання

природно-охоронного фонду визначає Закон України «При природно-

заповідний фонд України».

Надзвичайно важливим у галузі охорони природи є Закон України «Про

загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі

України на 2000-2015 рр.».

До земель оздоровчого призначення належать землі, що мають

природні лікувальні властивості, які використовуються або можуть

використовуватися для профілактики захворювань і лікування людей. На цих

землях заборонено діяльність, яка суперечить їх цільовому призначенню або

може негативно вплинути на природні лікувальні властивості цих земель.

На територіях лікувально-оздоровчих місцевостей і курортів

63