Page 96 - 4172

піноутворюючих ПАР. Устя свердловини герметизують відповідними
превенторами.
Багатовибійні свердловини. На нафтових родовищах з
аномально низьким пластовим тиском, з поганими колекторськими

властивостями, з високою в’язкістю нафти приплив до свердловини
можна суттєво підвищити, якщо кратно збільшити поверхню
фільтрації. Для цього із основного ствола свердловини бурять декілька

бічних стволів, спрямовуючи їх нахилено або майже горизонтально по
продуктивному пласті. Довжина бічних стволів коливається від
декількох десятків до декількох сотень метрів.
Розрахунки показують, що дебіт свердловини, пробуреної в

однорідному за колекторськими властивостями пласті, може
збільшуватись у 2 рази і більше, якщо сума довжин бічних стволів
такого ж діаметра, як і основний, буде дорівнювати 10 – 20 % радіуса

зони живлення. На рис. 1.12 показано графік залежності відносного
дебіту багатовибійної свердловини від відносної довжини бічних
стволів у продуктивному пласті. Під відносним дебітом розуміють

відношення дебіту багатовибійної свердловини до дебіту свердловини
такого ж діаметра без бічних стволів. За відносну довжину прийнято
відношення суми довжин бічних стволів до радіуса зони живлення. У

багатьох випадках приріст дебіту буває навіть значно більшим.

Рисунок 1.12 – Графік впливу кількості та відносної довжини
бічних стволів на відносний дебіт багатовибійної свердловини (цифри
біля кривих означають кількість бічних стволів)

Кількість бічних стволів залежить від конкретних умов тієї
частини продуктивного пласта, в якій споруджується свердловина.

Якщо продуктивні пласти на родовищі не сильно виснажені

93