Page 261 - 4172
P. 261

246




                     Збільшення звукового тиску призводить до розвитку акустичних
            потоків,  які  виносять  кавітаційну  порожнину  з-під  капіляру.  Тому  за
            великого звукового тиску (понад 1 ? 1,6 МПа) підіймання рідини під
            дією ультразвуку не відбувається.

                     Численні  дослідження  О.  Л.  Кузнєцова  і  С.  А.  Єфімова  [29]  з
            фільтрації рідини в акустичному полі проведені на моделях пористих
            середовищ. Вчені спостерігали збільшення швидкості фільтрації води

            або нафти крізь пісковик за інтенсивності акустичного поля в декілька
                                2
            кіловат на 1 м  залежно від температури. Значне збільшення швидкості
            фільтрації  (у  18  раз)  можна  пояснити  раціональним  тиском  і
            акустичним  полем  при  нагріванні  пористого  середовища  пласта,  в

            якому рух не міг описуватись законом Пуайзеля.
                     Збільшення          швидкості          фільтрації         могло       спричинятися
            кавітацією в об’ємі рідини між пластом-колектором і випромінювачем,

            тобто  звуковим  ефектом.  Тиск,  який  створюється  кавітаційною
            камерою  при  стискуванні,  може  досягати  десятків  МПа.  Створений
            тиск  достатній  для  протискування  великої  кількості  рідини  в  пори

            пласта і багаторазового збільшення в його проникних властивостей.
                     Таке  явище  спостерігалось  у  ході  проведення  азото-спирто-
            солянокислотних  обробок  (АССКО)    на  свердловинах  №  166,  185

            Дашавського  підземного  сховища  газу  (ПСГ).  Ультразвуковий
            генератор  підключався  до  лінії  нагнітання  рідини  з  поверхні.  Таким
            чином,  внаслідок  дії  вказаних  чинників  відбулося  збільшення
            проникної властивості рідини, покращилась обробка привибійної зони

            пласта-колектора,  особливо  в  його  слабкопроникних  прошарках.
            Внаслідок цього одержано значний приріст дебіту газу при АССКО з
            УЗГ. Дебіт  газу  збільшувався  на  382 – 392 % від його  попереднього

            значення [47].
                     Отже,  величина  підвищення  коефіцієнта  проникності  гірських
            порід під дією акустичного поля залежить від початкової проникності:
            чим вона нижча, тим більший ефект. Коефіцієнт проникності під дією

            акустичного поля може зростати в декілька разів.
                     У  разі  підвищення  градієнта  тиску    (∆р  5  ?  25  МПа/м)
            ефективність  акустичної  дії  в  неперервному  режимі  знижується.  За

            однакових  інтенсивностей  поля  коефіцієнти  проникності  (К )  у
                                                                                                       пр
            процесі акустичної обробки в імпульсивному режимі в декілька разів
            більші, ніж у неперервному режимі.





                                                           246
   256   257   258   259   260   261   262   263   264   265   266