Page 142 - 4172

Таким чином, дослідивши свердловину після перфорації, можна
визначити, яка частка недосконалості зумовлена технологією
перфорації свердловини, а яка – технологією розкриття пласта та його

цементування. Це дає змогу запропонувати обґрунтовані заходи щодо
збільшення продуктивності пласта та дебіту свердловини.
Попередньо наближену оцінку якості розкриття незабрудненого

пласта КП з 50-відсотковою ймовірністю утворення повноцінного
каналу здійснено за формулою (2.2) з урахуванням розмірів каналу та

щільності КП: .
Графіки (рис. 2.3) побудовано для реальних розмірів за даними
стендових випробувань з урахуванням щільності каналів ГПП і КП у

породах певної міцності. Наприклад, щоб досягти = 0,6, потрібно
перфорувати колону за допомогою ПК = 103 зі щільністю розміщення
20 отв./м або ГПП зі щільністю 2 отв./м при довжині каналів не менше

ніж 125 мм. Після формування каналів за допомогою ГПП зі щільністю
3 отв./м і довжиною 150 мм можна підвищити якість розкриття пласта
до= 0,78, а довжиною 200 мм – до = 0,88.

Якщо ж виконати первинну перфорацію способом ГПП, то
очікуваний коефіцієнт гідродинамічної недосконалості можна
визначити, виходячи з розмірів каналів і їх щільності за формулою
(2.2) тоді, коли тиск на гирлі змінюється тільки в межах природних

коливань, зумовлених нерівномірністю нагнітання рідини
триплунжерними насосами агрегатів (± 2 МПа). Якщо ж АП вільно
звисає на кінці НКТ і тиск на гирлі повільно знижується на 10 –

15 МПа, то виробляється еліпсоподібна щілина. Водночас умови ГПП
стають відкритими. Розміри напівосей еліпсоподібного отвору в породі
позначимо відповідно а/2 і b/2, тоді формула набере вигляду:

, (2.4)

де a і b – відповідно висота та ширина щілини, вироблених ГПП (a = 4
– 10 см і b = 2 – 3 см).

139