Page 94 - 4168

Додаток Г
Розв’язок задач нелінійного програмування

Введення вихідних даних і отримання результатів розв’язку
задач нелінійного програмування принципово не відрізняються
від аналогічних дій при вирішенні лінійних і цілочислових за-
дач.
Розглянемо розв’язок оптимізаційної задачі 4.
Робоче поле введення вихідної інформації показане на рис.
Г1. У клітинках В2...В10 знаходиться числова початкова інфо-
рмація. Шукані значення змінних Q k1 і Q k2 знаходяться в клі-
тинках F2 і F3. Початкові значення цих змінних приймаються
рівними нулю.
Цільова функція задачі має вигляд:
Z = a (Q + Q ) + a (Q + Q − Q − Q ) +
2
1 K 1 K 2 2 1 2 K 1 K 2
+ a 3 (Q 2 − Q K 2 ) + a 4 Q 1 + Q 2 − Q K 1 − Q K 2 → min,
2
де a 1 = 71 ; 5 , a 2 = , 0 1023 ; a 3 = , 0 1364 ; a 4 = 50 .
У клітинці F7 вводиться вираз для обчислення значення ці-
єї цільовій функції
=B15*(F2+F3)+B16*(B2+B3-F2-F3)^2+B17*(B3-F3)^2+
+B18*ABS(B2+B3-F2-F3)
У діалоговому вікні «Пошук рішення» (рис. Д13):
- встановлюється адрес клітинки цільової функції F7;
- відмічається, що шукається мінімальне значення цільової
функції;
- вказуються адреси клітинок з шуканими змінними F2, F3;
- як обмеження вводяться граничні умови невід’ємності
шуканих змінних Q k1> 0 і Q k2 > 0.

94