Page 9 - 4162

кінці лінії з допомогою приймача здійснюється виділення
корисної складової високочастотного сигналу (або
демодуляція).
Кінцевою метою використання будь-якої системи
передачі інформації є передача повідомлень від відправника
до отримувача. Ця мета вважається досягнутою, якщо
прийняті повідомлення точно відповідають переданим.
Проте при передачі повідомлень по каналах зв’язку в
останніх можуть виникнути умови, при яких не буде
забезпечена вказана відповідність. Це пояснюється тим
що канали зв’язку певним чином впливають на електричні
сигнали, що передаються. Впливи бувають двох видів:
поглинання або послаблення сигналів спотворення форми
імпульсів. Крім того, канал зв'язку завжди піддягає
впливу перешкод, котрі можуть спотворити чи навіть
повністю замаскувати сигнал, що передається.
В ряді випадків, наприклад, при передачі даних, що
відносяться до матеріальних цінностей чи оборони країни,
спотворення тексту повідомлення неприпустимо. Тому
основною вимогою, що пред'являється до каналу зв'язку і
системи в цілому, є забезпечення високоякісного, стійкого і
надійного зв'язку. Оскільки на якість зв'язку та достовірність
передачі повідомлень здійснюють вплив в першу чергу
перешкоди, то захист від шкідливої дії перешкод є однією із
актуальних задач в області передачі інформації.
Поряд з вимогами надійності та достовірності
також підвищуються вимоги до швидкості передачі
інформації. Велика затримка в передачі може повністю
обезцінити інформацію та викликати важкі наслідки.
З метою задоволення цих вимог при проектуванні
каналів зв'язку і систем в цілому доводиться враховувати
статистичні властивості сигналів та перешкод, що
передаються і діють на ці сигнали. Це врахування
проводиться на основі теорії передачі інформації.
Початок загальної теорії передач інформації було
закладено і роботі В. А. Котельникова "Про пропускну
здатність ефіру і дроту електрозв'язку", що вийшла в 1933
році. Тут він вперше класифікував сигнали на дискретні та
неперервні, сформулював теореми, що є основою всієї
сучасної теорії передачі інформації по каналах зв'язку.
Подальший розвиток теорія передачі інформації
отримала в працях Д.В. Агеєва, К. Шенона, А.Я.Хінчіна, А.
А. Харкевича та ін.

8