Page 87 - 4159

n s – кількість розрахункових зрізів болтів; Σt – найменша сумарна
товщина листів, що зминаються в одному напрямку.
Для болтів з високою міцністю

Q  m т р 7 , 0 R b u n  A       c / h , (6.40)
bn
bh
b

де R bun – нормативний опір розтягу високоміцного болта
визначається з «Таблиці Д.14»
A bn – площа поперечного перерізу болта нетто (по різьбі)
визначається з «Таблиці Д.15»
,  - коефіцієнти тертя та надійності - з «Таблиці Д.16»;
h
m – кількість площин тертя.
т р
 - коефіцієнт надійності, що залежить від кількості болтів
b
у з’єднанні ( = 0.8 при n < 5 і  = 1.0, при n  10).
b b
Можна рекомендувати таку послідовність проектування та
розрахунок стику стінки:
1 Конструктивно розміщуємо болти і визначаємо розміри
накладок.
Для стиків рекомендується застосовувати болти діаметром 20, 22
та 24 мм. По вертикалі крок болтів а b = (3…6 ) d. Найчастіше цей
крок приймають 80 мм через те, що для цього кроку виготовляють
стандартні кондуктори. Крок доріжок (відстань між вертикальними
рядами) приймаємо a  5 , 2 ( ... ) 3 . d Звичайно на половині накладки
t
розміщають дві доріжки. Кількість горизонтальних рядів
визначається так, щоб відстань від крайнього горизонтального ряду
до грані стінки була не меншою від допустимого мінімуму а к = 60
мм. Кількість кроків по вертикалі краще назначати непарними (а
кількість болтів – парними). В цьому випадку болти середнього
ряду не потраплять на нейтральну вісь балки, де вони не працюють
на дію згинального моменту.
Товщину накладок стінки приймаємо
t  t  2 ( ... ) 4 мм , але не менше за 6 мм, і щоб сумарна товщина
н 
двох накладок була дещо більшою за товщину стінки. Ширину і
висоту накладок назначають так, щоби відстань від центру крайніх
болтів до краю наладки була не меншою за 2d.

86