Page 38 - 4159

Понижене спряження застосовується в балочних клітках
ускладненого типу. У цьому спряженні допоміжні балки
приєднуються до головної нижче рівня верхнього поясу головної,
на них поверхово укладають балки з настилом, які розміщуються
над головною балкою. Цей тип спряження, так само як і спряження
на одному рівні, дозволяє мати найбільшу висоту головної балки
при заданій будівельній висоті перекриття.
Основні розміри балкової клітки в плані та по висоті, тобто
всі розміри площадки задаються технологами або архітекторами.
Відстань між балками настилу визначається несучою
здатністю настилу і зазвичай буває 0,6…1,6 м при стальному і
2…3,5 м при залізобетонному настилі.
Відстань між допоміжними балками приймається у межах
2…5 м кратною прольоту головної балки. При виборі цієї відстані
треба намагатися отримати мінімальне число допоміжних балок, а
саме прокатних. Обравши напрямок прольоту головних балок і
відстань між балками настилу, обирають тип і компонують балкову
клітку таким чином, щоби загальне число балок було найменшим,
балки під настилом і допоміжні балки були прокатними, а
спряження між балками були простими і задовольняли задану
будівельну висоту перекриття.
При цьому необхідно обирати найбільш простий тип балочної
клітки з найбільш коротким шляхом передачі навантаження на
опори.
Таким чином доцільність вибору для даних конкретних умов
може бути встановлена тільки в порівнянні можливих варіантів
конструктивного рішення.
З метою вибору економічної схеми балкової клітки в
курсовому проекті розглядають обидва її варіанти – нормальний і
ускладнений.
Головні балки проектуються, як правило, складеного перерізу
(на зварці або високоміцних болтах), а допоміжні та балки настилу
– із прокатних двотаврів.
Балки настилу безпосередньо несуть настил (підлогу) і їх крок
визначається його типом. При металевому настилі ( плоскому чи
рифленому) крок балок приймають в межах 0,6 … 1,6 м.
Для металевого настилу використовують листи товщиною 6
2
- 8 мм при навантаженні q 10 кН / м ; 8  10 мм при

37