Page 265 - 4157

Рисунок 6.3 – Розрахункова схема теплообмінника типу
“труба в трубі”

Для визначення поверхні теплообміну можна
використовувати формулу Ньютона - Фур'є:
Q
F  , (6.33)
t  K
де Q – кількість введеної або відведеної теплоти, Дж/год;
∆t – середня логарифмічна різниця температур, ° С (К);
2
К – коефіцієнт тепловіддачі, Вт/(м ·К).
Кількість теплоти, яка віддається або отримується газом
у процесі теплообміну, визначають за формулою теплового
балансу:
Q  Q  Q  q  C (t  t )  q  C (t  t ), (6.34)
1 2 1 1 1 p 1 2 2 2 2 p 4 3
де Q 1 – кількість теплоти, яка віддається “ теплим ” газом у
процесі охолодження, Дж/год;
Q 2 – кількість теплоти, яка отримується “холодним” газом
у процесі нагрівання, Дж/год;
, qq – витрати відповідно “теплого” і “холодного” газу,
1 2
3
м /год;
 ,  – густина відповідно “теплого” і “холодного” газу,
1 2
3
кг/м ;
265