Page 24 - 4151

Територія санітарно-захисної зони має бути
розпланованою та упорядкованою. Мінімальна площа
озеленення санітарно-захисної зони в залежності від ширини
зони повинна складати: до 300 м – 60 %, від 300 до 1000 м –
50 %, понад 1000 м – 40 %.

3.2 Порядок виконання роботи

Для визначення категорії небезпечності підприємства
використовують дані про викиди забруднюючих речовин в
атмосферу за формою статистичної звітності 2ТП-повітря
(див. додаток Б). [2]
Категорію небезпечності підприємств (КНП)
обчислюють за виразом:
і а
п  М 
КНП    і  , (3.1)


і 1  ГДК с .д . 
де М і — маса викиду і-тої речовини, т/рік;
ГДК с.д. — середньодобова гранично допустима
3
концентрація і-тої речовини, мг/м ;
п — кількість викинутих підприємством шкідливих
речовин, які забруднюють атмосферу;
а і — безрозмірна константа, яка дає змогу порівняти
ступінь шкідливості і-тої речовини зі шкідливістю сірчистого
газу (визначають за табл. 3.1).

Таблиця 3.1 - Відповідність безрозмірної константи
класу небезпечності речовини

Константа Клас небезпечності речовини
1 2 3 4
а і 1,7 1,3 1,0 0,9

Для розрахунку КНП за відсутності середньодобових
значень ГДК використовують значення максимально разових
ГДК, ОБРВ або зменшені в десять разів значення ГДК робочої
зони забруднюючих речовин.
Значення КНП для речовин, щодо яких немає інформації
про ГДК або ОБРВ, прирівнюють до маси викидів даних

23