Page 44 - 4145

5.7 Визначення максимально допустимого об'єму
флюїду, що може надійти у свердловину

Максимально допустимий об'єм флюїду, що може
надійти у свердловину, визначається із умови збереження
міцності гірських порід у випробовуваному пласті при
проходженні пачки флюїду в інтервалі знаходження даного
пласта.
Визначаємо допустиму висоту стовпа флюїду h ф і при

проходженні пачки в інтервалі знаходження пласта, виходячи
із максимально допустимого тиску в пласті,P  max .
пл і
p пл і  max   пр g  H св  H пл  p в
h ф і  i , (5.16)
 пр   ф g
де p - тиск на вибої свердловини, МПа;
в
p  р гст   р диф ,
в
де  p диф - допустимий диференціальний тиск (допустима
репресія) на пласт [1].
Допустимий об'єм флюїду, що може надійти у
свердловину, визначаємо за формулою:
min h фі  S кп і  для рідин;


 V фо   z T P плі  max h фі  S кп і   для газу, (5.17)
 min  z T  P 
  i i в 



де S кп і - площа поперечного перерізу затрубного простору в
інтервалах H  H  h ф і ;
i
i
, z T - відповідно коефіцієнт надстисливості газу і
температура в умовах вибою;

42