Page 72 - 4144

71

Якщо пояснювати доступно, то мережний протокол - це лише набір
певних правил, які дозволяють здійснювати з'єднання і обмін даними між
декількома комп'ютерами, які об'єднання в мережу. Найчастіше протоколи
описують лише один тип зв'язку, але під різним кутом, а об'єднання таких
протоколів утворює стек. Найбільш наочно мережні протоколи
класифікуються в мережній моделі OSI, яка поділяє протоколи за
призначенням на сім рівнів − від фізичного рівня, на якому відбувається
формування і розпізнавання електричного сигналу, до прикладного, який
здійснюється програмно за допомогою центрального процесора пристрою.
Так як протоколи є правилами, то вони визначають роботу в мережі
для будь-якого комп'ютера, який в цю мережу входить. Принцип побудови
багаторівневий, тобто протокол деякого рівня визначає правила зв'язку на
певному технічному рівні. Мережна модель OSI, як говорилося вище, що
ділить протоколи на сім рівнів, передбачає такий розподіл обов'язків :
1. фізичний рівень (характеристика лінії зв'язку);

2. канальний рівень (правила використання фізичного рівня);

3. мережний рівень (адресація і доставка інформації);
4. транспортний рівень (контроль і черговість проходження пакетів,

що несуть інформацію);
5. сеансовий рівень (координація роботи по мережі двох програм з

різних пристроїв);
6. рівень представлення (перетворення даних з комп'ютерного

формату в формат передачі даних);

7. прикладний рівень (забезпечення легкотравного інтерфейсу зв'язку

для мережних програм і самого користувача).

Основний протокол Інтернету, як мережі, є протокол нижнього
рівня, названий TCP/IP . Правила, визначені в частині цього протоколу
TCP, наказують розбивати інформацію на «порції» і нумерувати їх.
Протокол IP служить для передачі всіх частин кінцевому користувачу,
після чого протокол TCP перевіряє правдивість повноцінного отримання
інформації, після чого збирає в потрібному порядку і формує кінцеві дані,
що збігаються з вихідними. Користувачі Інтернету, які навіть не дуже
розбираються в комп'ютерах, напевно стикалися з такими протоколами як
HTTP, який відповідає за передачу гіпертексту − HTML − сторінок; FTP −
відповідає за передачу даних зі спеціального файл − сервера на комп'ютер,
з якого цей (і) файл (и) запитується (ються); POP і SMTP протоколи
повинні бути відомим користувачам електронної пошти, де POP