Page 40 - 4144

39

різними коефіцієнтами заломлення (у скляної оболонки коефіцієнт
заломлення значно нижчий, ніж у центрального волокна). Металеве
обплетення кабелю зазвичай відсутнє, оскільки екранування від зовнішніх
електромагнітних перешкод тут не потрібне, проте іноді його все − таки
застосовують для механічного захисту від навколишнього середовища
(такий кабель іноді називають броньовим, він може об'єднувати під однією
оболонкою декілька оптоволоконних кабелів).

Рисунок 2.15 − Структура оптоволоконного кабелю

Оптоволоконний кабель володіє винятковими характеристиками
щодо забезпечення секретності інформації, яка передається та захисту від
перешкод. Ніякі зовнішні електромагнітні перешкоди в принципі не здатні
спотворити світловий сигнал, а сам цей сигнал принципово не породжує
зовнішніх електромагнітних випромінювань. Підключитися до цього типу
кабелю для несанкціонованого прослуховування мережі практично
неможливо, оскільки це вимагає порушення цілісності кабелю.
Вартість оптоволоконного кабелю постійно знижується і зараз
приблизно дорівнює вартості тонкого коаксіального кабелю.
Типова величина з сигналу в оптоволоконних кабелях на частотах,
що використовуються в локальних мережах, складає близько 5 дБ/км, що
приблизно відповідає показникам електричних кабелів на низьких
частотах. Але у випадку оптоволоконного кабелю при зростанні частоти
сигналу, який передається не дуже збільшується, і на великих частотах
(особливі понад 200 Мгц) його переваги перед електричним кабелем
незаперечні, він просто не має конкурентів.
Проте оптоволоконний кабель має і деякі недоліки.
Найголовніший з них − висока складність монтажу (при установці
роз'ємів необхідна мікронна точність, від точності відколу скловолокна і
ступеня його полірування сильно залежить загасання в роз'ємі). Для
установки роз'ємів застосовують або склеювання за допомогою
спеціального гелю, що має такий же коефіцієнт заломлення світла, що і
скловолокно. У будь-якому випадку для цього потрібна висока