Page 132 - 4144

131

РОЗДІЛ 7

ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЇ

7.1 Поняття телекомунікаційної системи

7.1.1 Компоненти і функції телекомунікаційних систем
Телекомунікація (грець. тele – вдалечінь, далеко та лат.
сommunicatio – спілкування) – передача даних на великі відстані.
Засоби телекомунікації – сукупність технічних, програмних та
організаційних засобів призначених для передачі даних на великі відстані.
Телекомунікаційна мережа – сукупність засобів телекомунікації,
які пов’язані між собою та утворюють мережу певної топології
(конфігурації).
Телекомунікаційними мережами є (рис.7.1):
− телефонні мережі для передачі телефонних даних (голосу);
− радіомережі для передачі аудіо даних;
− телевізійні мережі для передачі відеоданих;
− цифрові (комп’ютерні) мережі або мережі передачі даних (МПД)
для передачі цифрових (комп’ютерних) даних.

Рисунок 7.1 – Телекомунікаційна мережа

Дані в цифрових телекомунікаційних мережах формуються у вигляді
повідомлень, які мають визначену структуру та розглядаються як єдине
ціле.
Дані (повідомлення) можуть бути:
− безперервними;
− дискретними.
Безперервні дані можуть бути представлені у вигляді безперервної
функції часу, наприклад, мова, звук, відео. Дискретні дані складаються зі
знаків (символів).
Передача даних в телекомунікаційній мережі здійснюється за
допомогою фізичного представлення − сигналів.
В комп’ютерних мережах для передачі даних використовують
наступні типи сигналів (рис. 7.2):
− електричний (електричний струм);
− оптичний (світло);