Page 126 - 4128

раніше автоматі Мілі таким чином можна набути значення k1=1.
Рекомендовано в цьому переконатися самостійно.
Автомат Мілі під час перебігу такту зберігає свій стан і
лише в кінці його переходить в новий. Поки автомат знаходиться
в даному стані Ai, він виробляє вихідні сигнали y=f(Ai,x), де х -
сигнали, що подаються на вхід автомата протягом даного такту.
У зв'язку з цим автомат Мілі може інтерпретувати мікропрограму
коректно тільки в тому випадку, якщо для будь-якого переходу
виконується умова незалежності логічних умов від результатів
виконання мікрооперацій на даному переході.
Умова незалежності порушується, якщо на деякому
переході з аm в аs під дією сигналу х з виробленням уi
спостерігається функціональна залежність х = f(уi). У такому разі
виконання мікрооперації уi може привести до зміни значення х і
автомат, знаходячись в стані аm, і, реагуючи на набір вхідних
сигналів, сформує набір вихідних сигналів, не відповідний
мікропрограмі. Щоб уникнути цього, можна використовувати
наступні способи:
1 запам'ятати значення сигналів х на проміжок часу,
рівний тривалості такту;
2 ввести в автомат додаткові стани;
3 реалізувати автомат по схемі Мура.
Запам'ятовування значень сигналів х протягом такту
здійснюється операційним автоматом за допомогою додаткових
елементів пам'яті – тригерів. Інтерпретація мікропрограми
автоматом Мура розглядалася раніше. Введення додаткових
станів ілюструється рис. 6.7 .
У початковому автоматі (мал. 6.7,а) є переходи з аi в аj під
дією сигналів х і х з виробленням y1 і y2 відповідно і має місце х
= f(y1, y2). Дійсно, введення допоміжних станів аk і аl дозволяє
усунути можливу помилку у видачі вихідних сигналів. На
переходах аi аk або аiаl вихідні сигнали не виробляються.
Переходи аi аk або аiаl є безумовними з виробленням y1 або y2
відповідно. У такому разі зміна значення х, в результаті
виконання мікрооперацій y1 або y2 , не вплине на вихідний сигнал,

125