Page 14 - 4124

Злегка нагрійте колбу з сумішшю і слідкуйте,
щоб реакція відбувалася повільно. Рівні води в
аспіраторі й бюретці весь час підтримуйте однаковими,
опускаючи бюретку. Коли бюретка наповниться водою
3
на 40-45 см , припиніть нагрівання і дайте приладу
охолонути. При цьому рівень води в бюретці трохи
знизиться. Через 5-10 хвилин, коли прилад охолоне до
температури приміщення, і рівень води в бюретці
встановиться на певній висоті, приведіть до одного
рівня воду в аспіраторі та бюретці і запишіть покази
бюретки. Запишіть температуру приміщення й
атмосферний тиск за показами термометра і барометра.
Розберіть прилад і зважте пробірку з залишком
суміші. Різниця у вазі пробірки визначає масу
виділеного кисню. За початковим і кінцевим показом
бюретки обчисліть об’єм виділеного кисню. На основі
одержаних даних обчисліть за молярним об’ємом
молярну масу кисню. Обчисліть абсолютну похибку
вашого досліду і відносну похибку у відсотках за
формулами:
абсолютна похибка = V теор. – V експер. = ±ΔV
відносна похибка = (±ΔV/V теор.) · 100.

1.2 Визначення густини рідини ареометром

Густини (ρ) рідин (розчинів) змінюються залежно
від концентрації (С). Тому за густиною можна
визначити концентрацію розчиненої речовини. Для
цього існують довідникові таблиці.
Густина змінюється залежно від температури,
тому густину розчину визначають за тієї температури,
яка вказана в довідковій таблиці. В довідниках символ
20 означає, що густина визначена зважуванням за 20°С і
віднесена до густини води за температури 4°С, за якої
вода має максимальну густину.
12