Page 67 - 4122

добиваються, щоб бульбашки повітря із капіляру
проходили через розчин одна за одною з інтервалом не
менше ніж 10 – 15 с. Вимірювання повторюють 3 – 5
разів, беруть середні значення (відхилення окремих
спостережень не повинні перевищувати 1–2 мм).
Вимірювання поверхневого натягу проводять відносним
методом, порівнюючи досліджувану рідину чи розчин зі
стандартною, за яку беруть воду.
Поверхневий натяг води (σ о) визначається з табл.
10.1 для певної температури досліду.

Таблиця 10.1− Поверхневий натяг води

t, ºC 18 19 20 21 2 23 24 25

σ o, 73.05 72.90 72.75 72.59 72.44 72.28 72.13 71.97
2
мДж/м

Для води і досліджуваного розчину маємо:
p r  p r 
  o ;   .
o
2 2
Поділивши перше рівняння на друге, одержимо:
 p
o  o .
 p
Так як тиск пропорційний довжині підняття
рідини в похилому манометрі, то
 h 
o
 o , звідки   o h  ,
 h h
o
де σ о – поверхневий натяг води при даній
2
температурі, Дж/м ;
h о – довжина стовпчика манометра для води, мм;
2
σ – поверхневий натяг розчину, Дж/м ;

65