Page 60 - 4121

приєднувальні розміри, повинні бути вказані відомості про
способи приєднання навісних елементів до друкованої плати.
До числа особливостей друкованого монтажу
відносяться плоске розташування друкованих провідників, що
не дозволяє здійснювати перехід з однієї сторони плати на
іншу без перемичок, перехідних колодок або з’єднувачів;
установка навісних елементів і кріплення виводів тільки
шляхом пропускання їх в отвори; одночасна пайка всіх
елементів, встановлених на друкованій платі.
Навісні елементи слід розміщати правильними рядами,
паралельно один іншому, на тій стороні плати, де відсутні
друковані провідники. Таке розміщення дозволяє
встановлювати і закріплювати навісні елементи на
автоматичних лініях і виконувати пайку зануренням,
уникаючи впливу припою на навісні елементи [13].
Усі навісні елементи кріпляться на платі за допомогою
виводів, що вставляють у монтажні отвори і підгинають. Не
рекомендується у монтажному отворі розміщувати два і більш
виводів. Деякі елементи, наприклад, малопотужні
транзистори, кріплять клеєм. У технічних вимогах на
складальному кресленні повинні бути посилання на
документи (ГОСТ, ОСТ), що встановлюють правила
підготовки і закріплення навісних елементів, відомості про
припій та ін.
Основним конструкторським документом складального
креслення друкованої плати є специфікація, яка
оформлюється у виді таблиці за правилами ГОСТ 2.106-96.
При записі в специфікацію складових частин, що є
елементами електричної принципової схеми, у графі
„Примітки” вказують буквено-цифрові позиційні позначення
цих елементів (рис. 3.5).
Розроблення конструкторської документації друкованих
плат може здійснюватися ручним, напівавтоматичним або
автоматизованим методами.
Ручний метод повинен передбачати розбивку навісних
елементів на функціональні групи, розміщення груп елементів
на площині плати, трасування друкованих провідників і
оптимальний розподіл провідного малюнка.

59