Page 85 - 4117
P. 85

більший  геотермічний  градієнт  спостерігається  в  районах
           Тарханкутського  та  Керченського  півостровів  [12].  Про  ви-
           соку  перспективність  використання  геотермальної  енергії  в
           Криму  свідчать  і  деякі  практичні  результати.  Так,  у  районі
           Новоселівської  геологічної  площі  (Саксько-Євпаторійський
           район)  внаслідок  розвідувальних  робіт,  виконаних  ДГП
           “Кримгеологія”,  з  глибин  1000—1200  м  отримані  притоки
           геотермальних  теплоносіїв  з  температурою  на  гирлі  сверд-
                          0
           ловин  55—65  С.  На  базі  декількох  розвідувальних  свердло-
           вин  тут  уже  створені  системи  геотермального  теплопоста-
           чання  сумарною  тепловою  потужністю  близько  10  МВт.  У
           районі Задорненської розвідувальної площі з глибини 3400 м
                                                             0
           був отриманий теплоносій з температурою 150  С. У західній
           частині  Тарханкутського  півострова  із  розвідувальної
           свердловини,  пробуреної  до  глибини  3524  м  з  інтервалу
           3460—3524  м,  у  якому  виявлено  шар  водонасичених
           пісковиків, був отриманий інтенсивний витік геотермального
           теплоносія. Його розрахункова температура становила від 160
           до 185 °С. Є також відомості, що під час морського буріння
           трестом  “Чорноморнафтогаз”  у  1988  р.  на  шельфі  біля
           узбережжя  Тарханкутського  півострова  (пл.  Шмідта)  з
           глибини  4261  м  був  отриманий  фонтан  геотермального
           теплоносія  з  температурою  до  163  °С  (дебет  свердловини
           30 кг/с, мінералізація до 17 г/л).
                Оцінювання ресурсів, незалежно виконане в кількох різ-
           них організаціях (Санкт-Петербурзькому гірничому інституті
           ім.  Г.  В.  Плеханова,  ЕНІНі  ім.  Г.  М.  Кржижановського  (м.
           Москва),  Інституті  технічної  теплофізики  НАН  України  (м.
           Київ)  та  Інституті  геології  і  геохімії  горючих  копалин  НАН
           України  (м.  Львів),  надто  приблизне,  базується  на  окремих
           відомостях  і  далеко  не  повних  геофізичних  даних,  дає
           прогнози щодо можливості створення в різних районах Криму
           ГеоТЕС  сумарною  встановленою  потужністю  від  7  до
           35 млн кВт    [13, 14]. Навіть нижня межа оцінок є цифрою
           величезною  і  свідчить  про  перспективність  робіт  у  цьому
           напрямі.
                Одним з найперспективніших районів Криму вважається
           Тарханкутський півострів. Ресурси геотермальної теплоти тут
           оцінюються  від  кількох  до  декількох  десятків  мільйонів
           кіловат.  Найбільш  прийнятною  технологією  вилучення  гео-

                                          84
   80   81   82   83   84   85   86   87   88   89   90