Page 70 - 4117

спиртової ферментації у всьому світі використовується для
отримання питного спирту (рис. 2.28).
Найчастіше використовувані мікроорганізми – дріжджі
виду Saccharomyces cerevisiac – гинуть при концентрації
спирту вище 10 %, тому для підвищення концентрації
використовують переганяння чи фракціонування. Після
перегонки (дистиляції) отримують киплячу при постійній
температурі суміш: 95 % етанолу і 5 % води. Зневоднений
етанол у промислових умовах проводиться шляхом спільної
перегонки з розчинником типу бензолу. При бродінні
втрачається лише 0,5 % енергетичного потенціалу цукру,
решта затрат енергії пов'язані з перегонкою. Необхідну
теплову енергію можна отримати, спалюючи відходи
біомаси, що залишилися.

4.6 Отримання газу шляхом анаеробного бродіння
У природних умовах руйнування будь-яких видів
біомаси, в тому числі і посліду тварин, відбувається в
ґрунтовому гумусі шляхом розкладання на елементарні
сполуки під дією організмів, що сприяють розкладу грибків,
бактерій. Цьому процесові сприяють сирість, тепло і
відсутність світла. На кінцевій стадії процесу повний розклад
відбувається під дією значної кількості бактерій, які
класифікуються або як аеробні, або як анаеробні. Аеробні
бактерії розвиваються переважно в присутності кисню, за їх
участю вуглець біомаси окислюється до CO 2. В замкнутих
ємкостях з недостатнім надходженням кисню з
навколишнього середовища розвиваються анаеробні бактерії,
які теж існують за рахунок розкладу вуглеводів. У кінцевому
підсумку завдяки їх діяльності вуглець ділиться між повністю
окисленим CO 2 і повністю відновленим СН 4. Живлячі
речовини, такі як розчинні сполуки азоту, зберігаються як
добрива ґрунтового гумусу.
Біогаз – суміш СН 4 і CO 2, яка утворилась у спеціальних
реакторах – метантеках. Вони влаштовані і керуються таким
чином, щоб забезпечити максимальне виділення метану.

69