Page 76 - 399_

74 Розділ 3. Підсилювачі для нормування сигналів

величина розраховується пo формулі або вибирається з таблиць у
технічних специфікаціях, в залежності від необхідного підсилення.
Підгонка абсолютної величини резисторів на пластині за допомогою
лазера дозволяє користувачу встановлювати одним зовнішнім
резистором точне значення підсилення. Абсолютна точність і
температурний коефіцієнт цього резистора прямо впливають на
точність і величину дрейфу підсилення інструментального підсилювача.
Оскільки зовнішній резистор ніколи не узгоджений з внутрішніми по
температурних коефіцієнтах, то його слід вибирати з металоплівкових
резисторів з мінімальним ТКС (<25 ррm/°С), переважно з допуском 0.1%
чи меншим. Багато інструментальних підсилювачів, які часто
специфікуються для широкого діапазону підсилення 1  1000 чи
1  10000, будуть працювати і при більш високому підсиленні, але
виробники не гарантують зазначену дозволяючу здатність при такому
підсиленні. На практиці, в міру зменшення величини резистора, що
задає підсилення, усе більш помітними стають помилки, пов'язані з
опором провідників. Дані помилки разом із шумами і дрейфами можуть
унеможливити одержання настільки високого коефіцієнту підсилення в
межах одного каскаду. До того ж, вхідна напруга зсуву, передана на
вихід з високим підсиленням, може стати дуже помітною. Наприклад,
вхідна напруга зсуву 0.5 мВ стане 5 В на виході, якщо підсилення
дорівнює 10000. Для високого підсилення прийнятним є застосування ІП
в якості передпідсилювача, за яким включено кінцевий підсилювач.
В інструментальних підсилювачах з коефіцієнтом підсилення, що
програмується пo виводах ІС (наприклад AD621), резистори, що
визначають підсилення є внутрішніми і добре взаємно узгоджені, що
враховується в специфікаціях точності і дрейфу підсилення. В всьому
іншому AD621 схожий на AD620 із зовнішнім резистором.
Специфікація помилки підсилення є максимальним відхиленням
коефіцієнта підсилення від значення, обчисленого пo формулі.
Монолітні інструментальні підсилювачі, такі як AD624C, мають дуже
низьку помилку підсилення, (підгонка при виробництві), з максимальною
величиною 0.02% при G=1 і 0.25% при G=500, що типово для
високоякісних ІП. Помилка підсилення росте зі збільшенням підсилення.
Якщо результати далі оцифровуються і подаються в мікропроцесор,
стає можливим скорегувати помилки підсилення, шляхом вимірювання
опорної напруги з наступним помноженням на константу.
Нелінійність визначається як максимальне відхилення від прямої
лінії на графіку залежності вихідного сигналу від вхідного. Пряма
проводиться через кінцеві точки дійсної функції передачі. Нелінійність