Page 3 - 39

ВСТУП

В даний час стало можливим використання великої
кількості фотознімків та іншої інформації про поверхню
землі, що дозволяє розв’язувати задачі оцінки орних
земель, управління та контролю забрудненням
навколишнього середовища, контроль запасів природних
ресурсів, планування заселення міст та сіл.
З точки зору вказаних задач супутникові дані мають
велике значення при умові, що їх великий об’єм швидко
та економно буде зведений до корисної інформації.
Сучасні швидкодійні комп’ютери дають відповідні пакети
програм і дозволяють розв’язати вказану проблему
скорочення даних. Суміщення системи спостереження за
поверхнею Землі з системою обчислювальних процедур
дозволяє отримати точну довідкову інформацію про
навколишній світ. Результатом такого синтезу є
кількісний метод дистанційного зондування.
Існують також сучасні системи датчиків, що
відкалібровані з достатньою точністю і працюють у більш
широких динамічних та спектральних діапазонах з більшою
чутливістю, ніж фотографічні методи. Безпосередньо в
датчику краще зберігаються дані, при перетворенні,
записі, та при зберіганні їх в цифровій формі. Методи
компютерного аналізу за своєю суттю є кількісними тому,
що дозволяють отримати кількісні результати (числові,
статистичні). Результати роботи широко використовуються
в різноманітних додатках.
Отже, дистанційним зондуванням називають отримання
інформації про об’єкт за даними вимірювань, зроблених
на відстані від об’єкта, тобто без прямого контакту з
об’єктом.
Найчастіше вимірюють в сучасних системах
дистанційного зондування електромагнітну енергію, що
випромінюється об’єктом, який досліджується. Крім
цього, можуть вимірюватися сейсмічні хвилі, звукові
хвилі, прискорення вільного падіння і т.ін.
Відстань до об’єкта, що досліджується, може бути
від сотень тисяч метрів при вивченні космічних об’єктів
до кількох сантиметрів, наприклад, в електронних
мікроскопах.