Page 125 - 363_

126

12 Створення функцій від функцій
Деякі алгоритми є загальними для усіх видів функцій певного вигляду.

Тому, їх програмна реалізація є єдиною, але потребує знання алгоритму

обчислення функції, який може суттєво змінюватися при переході від одної
функції до іншої. Останній алгоритм може бути зафіксований у вигляді деякої

файл-функції. Щоб перший, більш загальний алгоритм був пристосований для

будь-якої функції, що використовується в ньому, потрібно, щоб ім'я цієї
функції набувало будь-якого вигляду, тобто було деякою змінною, що набуває

певного значення (текстового імені файл-функції) лише при зверненні до
основного алгоритму.

Такі функції від функцій вже розглядалися у розділі 4. До них належать

процедури:
– обчислення інтегралів від функції, які потребують указання імені

М-файлу, що містить обчислення значення підінтегральної функції;
– чисельного інтегрування диференційних рівнянь, які потребують

указання імені М-файлу, в якому обчислюються праві частини рівнянь у

формі Коші;
– алгоритми чисельного обчислення коренів нелінійних алгебричних

рівнянь, які потребують указання файл-функції, корінь якої відшукується;

– алгоритми пошуку мінімуму функції, яку потрібно задавати
відповідним М-файлом тощо.

На практиці досить часто виникає потреба створити власні процедури.
MatLAB надає такі можливості.

12.1 Процедура feval
У MatLAB будь-яка функція (процедура), наприклад, за ім'ям FUN1,

може бути виконана не лише за допомогою звичайного звернення вигляду:
[yl,y2 ...... yk] = FUNl(xl,x2,...,xn),

а і за допомогою спеціальної процедури feval таким чином:

[yl,y2 ...... yk] =feval('FUN l',xl,x2xn),
де ім'я функції FUN1 є вже однією з вхідних змінних – текстовою змінною, і

тому вміщено у апострофи.

Перевагою виклику функції у другій формі є те, що він має той самий
вигляд при змінюванні імені функції, наприклад, на FUN2. Це дозволяє