Page 118 - 363_

119

завершене графічне оформлення будь-якого графічного вікна (фігури) повинно
обов'язково містити додаткову текстову інформацію такого змісту:

– загальна інформація про об'єкт дослідження;
– математична модель, яку покладено в основу здійснених у

програмі обчислень з вказанням імен параметрів і змінних;
– інформація про використані значення параметрів;

– інформація про одержані значення деяких інтегральних

обчислених параметрів;
– інформація про ім'я М-файлу використаної програми, виконавця

роботи, організацію, де він працює, і дату проведення обчислювального

експеримента;
– інформація про автора використаної програми і організацію, де він

працює.

Остання вимога потребує відокремлювати (за допомогою тієї ж
процедури subplot) у кожній фігурі місце для виведення вказаної текстової

інформації.

11.6.2 Розбиття графічного вікна на підвікна

Як випливає з наведеного, при утворенні завершеного графічного вікна
необхідно використовувати процедуру subplot. Загальне призначення і

застосування функції subplot описані у розділі 8.3. Розглянемо, як забезпечити
бажане розбиття усього графічного вікна на окремі поля графіків і текстове

підвікно.

Нехай потрібно розбити все поле графічного вікна таким чином, щоб
верхня третина вікна утворила поле виведення тексту, а нижні дві третини

утворили єдине поле виведення графіків. Це можна зробити таким чином:

– перед виведенням текстової інформації у графічне вікно слід
встановити команду subplot(3,1,1), яка вказує, що весь графічний

екран поділено на три однакові частини по вертикалі, а для
наступного виведення буде використана верхня з цих трьох

частин (рис. 11.4);