Page 40 - 35

Виходячи з викладених вище теоретичних положень про основу
динамічних процесів при різанні, можна зробити такі висновки.

В процесі різання на лезо інструмента діють сили опору переміщення його
по траєкторії відносного робочого руху. Результуюча цих сил називається

силою різання. Сили опору робочому рухові леза нестабільні: їх значення

можуть змінюватися на  (5...10)% від середньої величини. З тих самих

причини нестабільний і напрям дії сили різання, який змінюється одночасно зі

змінним значенням сили різання.

Джерела виникнення сили різання. Джерелами опору робочому рухові

леза є:

1 – опір оброблюваних матеріалів пластичній деформації

стружкоутворенню;

2 – опір пластично деформованих матеріалів руйнуванню в місцях

виникнення нових поверхонь;

3 – опір стружки, що зрізається, додатковій деформації згину і ламанню;

4 – сили тертя стружки при контакті з передньою поверхнею і задньої

поверхні з поверхнею різання.

Силу різання прийнято позначати буквою Р латинського алфавіту і

виражати в Ньютонах (Н) або кілоньютонах (кН).

Розподіл тиску на поверхнях леза. Взаємодія різального інструмента з

оброблюваним матеріалом відбувається через контактні площадки, які

розташовані на передній і задній поверхнях леза. Оброблюваний матеріал,

створюючи опір робочому рухові інструмента, діє на контактні площадки

нерівномірно розподіленим навантаженням Р. Закон розподілу тиску Р по

передній поверхні показний на рис. 4.8, 4.10, 4.20.

Найбільший тиск Р max діє поблизу головної різальної кромки (точка 1).

При віддаленні від точок 1 тиск Р зменшується і в точці 2, в якій припиняється

контакт збігаючої стружки з лезом, тиск Р=0. Ширина 1-2 контактної площадки

при обробці крихких металів, наприклад, чавуну, дорівнює або трошки більша

від товщини шару, що зрізається. При обробці пластичних металів ширина

6