Page 70 - 33

діаметр. Тому дуже важливо під час вводу вхідних даних про це пам’ятати.
Оскільки в програмі передбачено внутрішній діаметр визначати як різницю між

зовнішнім діаметром і двома товщинами стінки ( оператор 140), слід поза
програмою визначити товщину стінки ОБТ. Вона дорівнює половині різниці

між зовнішнім і внутрішнім діаметрами. Тобто

t (  D  d / ) 2 (146 80 / ) 2 33 мм (3.18)
ОБТ ОБТ ОБТ
Слід також пам’ятати, що усі дані повинні вводитись в розмірностях

системи СІ, оскільки програмного переведення не передбачено.

Для кращого розуміння задачі складемо розрахункову схему ( рис. 3.10).

Розрахункова схема включає п’ять ділянок. Дві з них – в бурильній колоні, три-

в кільцевому просторі, причому, дві з трьох – в незакріпленому інтервалі.

Ділянка 1 – простір усередині звичайних бурильних труб.

Ділянка 2 – простір усередині обважнених бурильних труб.

Ділянка 3 – кільцевий простір в незакріпленому інтервалі між стінкою

свердловини і ОБТ.

Ділянка 4 – кільцевий простір в незакріпленому інтервалі між стінкою
свердловини і бурильними трубами.

Ділянка 5 – кільцевий простір в закріпленому інтервалі між обсадними трубами
та бурильними трубами.

Якщо б обсадна та бурильна колони складалися з секцій з різною
товщиною стінки труб, ділянки 1 та 5 у свою чергу поділялися б на окремі

ділянки. Те саме відноситься і до незакріпленого інтервалу, якби в нього

входили пласти з різними коефіцієнтами кавернозності.

Робота з програмою:

- запуск програми в роботу – F 2;

- ввід витрат бурового розчину – 0.02;

- вибір варіанта розрахунку – 1;

- ввід діаметра бурильних труб – 0.127;

- ввід товщини стінки – 0.01;

- ввід довжини ділянки 1 (довжина бурильних труб) – 2540;

70