Page 52 - 313_

Лабораторна робота №37
ПЕРЕВІРКА ЗАКОНУ ОМА І ВИЗНАЧЕННЯ ПИТОМОГО ОПОРУ
ПРОВІДНИКА

МЕТА РОБОТИ: дослідити залежність сили струму в провіднику від
різниці потенціалів на його кінцях і на основі
експериментальних даних визначити питомий опір
провідника.
ПРИЛАДИ: лабораторний стенд №37.

1. ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ
Згідно експериментального закону Ома (37.1) сила струму І в
однорідному металічному провіднику пропорційна різниці потенціалів U
на кінцях цього провідника і обернено пропорційна величині R, яка
називається електричним опором провідника.
U
I  (37.1)
R
Це закон Ома для ділянки кола, де відсутні сторонні сили, тобто сили
неелектричної природи. В такому випадку ділянку кола і сам провідник
даної ділянки кола називають однорідним. З закону Ома встановлюється
одиниця опору –1 Ом.
1Ом – опір такого провідника, в якому при різниці потенціалів
1 В на його кінцях, протікає струм силою 1А.
Опір провідника визначається через геометричні розміри співвідношенням
l
R  
S , (37.2)
де l – довжина провідника; S – площа поперечного перерізу;  - питомий
2
опір провідника. З (37.2) випливає, що при l =1м та S=1 м питомий опір
 чисельно дорівнює R, тобто:
питомий опір провідника чисельно дорівнює опору
провідника з даного матеріалу одиничної довжини та
одиничної площі поперечного перерізу.
У системі СІ питомий опір провідника вимірюється в Омм.
Величина, обернено пропорційна питомому опору, називається питомою
провідністю і позначається  (сигма).
1
  (37.3)

Для нескінченно малого елемента провідника, в межах якого
питома провідність є однаковою, закон Ома записується в диференціальній
формі:
 
j  E (37.4)

52