Page 7 - 31

8.5.10 На взірці в його площині виміряти розміри d o і d y перерізів основних
(поздовжніх) і утокових (поперечних) дротин, з яких виготовлено сітку (можли-

вий варіант d o = d y).
8.5.11 Розмітити на сторонах рамки взірця відрізки визначеної довжини

L o і L y (50 або 100мм).
8.5.12 Порахувати число z о і z y дротин основи і утоку, що розміщуються в

межах відрізків L o i L y, позначених за п.8.5.11.

8.5.13 Обчислити кроки t o i t y переплетіння дротин основи і утоку за форму-
лами, мм:

t o = L o / z o, (8.3)
t y = L y / z y. (8.4)

8.5.14 Визначити розміри сторін чарунки сітки, мм:
a = t o – d o, (8.5)

b = t y – d y. (8.6)
2
8.5.15 Знайти площу отвору S (в просвіті) чарунки сітки, мм :
S = a·b = (t o – d o)·( t y – d y). (8.7)

8.5.16 Обчислити коефіцієнт густини сітки k та пов’язаний з ним коефіці-
єнт m:

k = S / (t o·t y), (8.8)
m = 1– k. (8.9)

Показником k визначається за рядом інших рівних умов продуктивність

(пропускна здатність) сітки, від показника m залежать її міцність, зносостійкість
та деформативність.

8.5.17 Віднести досліджувану сітку за віднайденим чисельним значенням k

до однієї з наступних груп: k < 0,25 - малої; 0,25 k < 0,50 - нормальної;
0,50 k < 0,70 - великої; k  0,70- особливо великої густини.

8.5.18 Обчислити число отворів n, розміщених на одиниці поверхні сітки,
2
см :
n = 100 / (t o·t y). (8.10)

8.5.19 Користуючись таблицею А.1 визначити найменший розмір D тф мін ча-
стинок ТФ, для сепарації яких досліджувана сітка є найвідповіднішою.

8.5.20 Виписати з таблиці А.1 умовне позначення сітки, пояснити його
зміст.

8.5.21 Визначити за допомогою рисунку А.1 питому пропускну здатність
2
1м досліджуваної сітки при різній густині промивальної рідини.