Page 21 - 2586

першими тисячами км. Глибинність розломів підтверджується
геофізичними дослідженнями, на основі яких встановлено
зміщення багатьма фізичними розломами поверхні
Мохоровичича, а також розмежування блоків з різними
швидкостями поздовжніх і поперечних сейсмічних хвиль в
надастеносферному шарі мантії.
Найбільш часто в зонах розломів скупчуються великі
поздовжні розриви і невеликі зміщення. З глибинними
розломами пов’язанні різні форми магматизму. Виділення
глибинних розломів проводиться за сукупністю ознак,
головними із яких є геофізичні, сейсмологічні,
геоморфологічні, структурні, седиментаційні, геохімічні,
магматичні і гідротермальні ознаки.
Далі в цій темі слід розглянути питання про
континентальні рифти, кільцеві структури, метеоритні
кратери та астроблеми, їх основні ознаки і умови виникнення.
Не менш важливим при розгляді теми є питання про
умови утворення складок. Складчасті та розривні структури
розвинуті повсюдно в земні корі, відображаючи процеси
деформацій , які проходили, як при зміні властивостей самих
гірських порід, так і під впливом зовнішніх зусиль.
Складчастістю охоплена вся товща земної кори і лише у
верхній частині платформового чохла вона на значних
просторах може бути відсутньою.
Умови утворення складчастості в земній корі
надзвичайно різноманітні. Найбільш широко розповсюджені
складки, пов’язані з ендогенними рухами земної кори. Значно
рідше у верхній частині земної кори виникають складки ,
обумовлені екзогенними процесами.

Контрольні запитання

1 Що таке глибинні розломи та які їх основні типи ви
знаєте?

20