Page 142 - 2585
P. 142

вапняків  змінюється  від  100-200  м  до  1-1,3  км.  Утворення
                            карсту  пов'язане  з  місцевим  стоком.  Поверхневі  карстові
                            форми  представлені  майже  всіма  різновидами  і  численними
                                                                                    2
                            карстовими лійками, розташованими на площі 342 км .
                                   Подільсько-Буковинська  карстова  область  охоплює
                            західні  схили  Подільської  височини  і  Розточчя.  В  породах,
                            переважно  неогенового  і  крейдового  віку,  поширений
                            платформовий  покритий,  задернований  і  голий  карст
                            сульфатного  і  карбонатного  типу.  Серед  поверхневих
                            карстових  форм  переважають  лійки  (часто  з  понорами),
                            карстові  котловини,  озера,  давні  долини.  В  Подільсько-
                            Буковинській  карстовій  області  знаходяться  дві  найдовші  у
                            світі печери - Оптимістична та Озерна.
                                   Карстова  печера  Оптимістична  за  довжиною  посідає
                            друге  місце  в  Європі.  Це  -  гіпсова  печера-лабіринт.
                                                                            2
                            Протяжність її досягає 165 км, площа -215 км , об'єм -500 тис.
                              3
                            м .
                                   Карстова  печера  Озерна  має  протяжність  107  км  і
                            відноситься до найдовших печер світу. Площа її складає 312
                                  2
                                                        3
                            тис. м , а об'єм - 646 тис. м .
                                   Відомо також понад 130 карстових печер, переважно у
                            лівобережному  Придніcтрoв'ї  і  межиріччі  Дністер-Прут.
                            Більшість  печер,  у  тому  числі  найбільші,  розвідані  у  15-З0-
                            метровій  гіпсовій  товщі,  невеликі  печери  є  у  вапняках  та
                            пісковиках. Сумарна протяжність 11 гіпсових печер - 412 км,
                            п'ять з них є найдовшими у світі.
                                   Для  територій  розвитку  карсту  характерні  мілкі
                            борозни  і  заглиблення  –  кари.  Це  замкнуті  пониження  у
                            вигляді    воронок,    котловин,     сліпих    ярів   і   долин.
                            Найтиповішими  є  конічні,  котло-  і  блюдцеподібні  або
                            неправильної форми воронки діаметром від 1 до 200 метрів і
                            більше. Їх глибина - від 0-5 м до 50 м, а іноді й значно глибша.
                            На  дні  воронок  та  інших  заглиблень  зустрічаються
                            водопоглинаючі  отвори  –  понори.  Вони  часто  є  початком
                            шахт або колодязів, прірв, що досягають глибини понад 1000
                            м.  Найглибшу  прірву  (Жан-Бернар),  максимальна  глибина
                            якої  становить  1410  м,  виявлено  в  Альпах  (Франція).

                                                          141
   137   138   139   140   141   142   143   144   145   146   147