Page 14 - 2582
P. 14

Потерпілого  треба  покласти  на  теплу  основу  на  спину,  щоб  тіло  не
            переохолоджувалось.  Потім  перевірити  наявність  дихання  та  пульсу.  Якщо  на
            променевій  артерії  пульс  не  визначається,  належить  перевірити  його  на  сонній
            артерії. Про відсутність кровообігу в організмі можна судити також за станом зіниці
            ока, котра в цьому разі розширена.
                  Якщо потерпілий при свідомості, але до цього був у стані непритомності, його
            треба покласти на теплу основу, негайно викликати лікаря, забезпечити потерпілому
            повний спокій, спостереження за пульсом і диханням.
                  Коли у потерпілого відсутні ознаки життя (дихання та пульс), він знаходиться в
            стані клінічної смерті. Тривалість клінічної смерті (перехідного періоду від життя до
            смерті) визначається часом з моменту припинення серцевої діяльності або дихання
            до  початку  загибелі  клітин  головного  мозку.  Тривалість  клінічної  смерті  може
            становити  7-8  хвилин.  Після  закінчення  періоду  клінічної  смерті  наступає
            біологічна,  або  справжня,  смерть  –  незворотне  явище,  пов’язане  з  припиненням
            біологічних процесів в клітинах, тканинах організму та розпадом білкових структур.
                  У період клінічної смерті людину можна повернути до життя, та чим швидше
            почати заходи щодо надання першої допомоги, тим більше надії на успіх. Ці заходи
            складаються із штучного дихання і зовнішнього непрямого масажу серця.
                  Призначення  штучного  дихання,  як  і  нормального  природного  дихання,  –
            забезпечити  газообмін  в  організмі,  тобто  насичення  крові  потерпілого  киснем  й
            видалення  з  неї  вуглекислого  газу.  Крім  того,  штучне  дихання,  впливаючи
            рефлекторно на дихальний центр головного мозку, сприяє тим самим відновленню
            самостійного дихання потерпілого.
                  Перш ніж приступити до штучного дихання, необхідно виконати такі операції:
                    а)  покласти  потерпілого  на  спину  на  горизонтальну  поверхню  –  стіл  чи
            підлогу, звільнити його від одягу, що затрудняє дихання;
                    б)  максимально  відкинути  голову  потерпілого  назад,  для  чого  покласти  під
            потилицю долоню однієї руки, а другою рукою давити на чоло потерпілого до тих
            пір, поки його підборіддя не стане на одній лінії з шиєю. У такому стані голови рот
            розкривається  та  язик  відходить  від  гортані,  що  забезпечує  вільний  прохід  для
            повітря в легені;
                    в) оглянути порожнину рота і, якщо в ній виявляться сторонні речі, видалити
            їх, виключивши попадання в легені.














                 Рисунок 1.4 – Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом:
                а) вдування повітря в рот або в ніс потерпілому; б) непрямий (закритий) масаж
                                                            серця

                    Після цього  той,  хто надає допомогу, робить глибокий  вдих, а потім  вдуває
            повітря  зі  свого  рота  в  рот  потерпілого  10-12  разів  за  хвилину,  тобто  через  5-6



                                                                12
   9   10   11   12   13   14   15   16   17   18   19