Page 52 - 2578

У заголовок файла записується ідентифікатор користувача
userID, який вважається його власником. При цьому
"хазяїном" може бути лише один певний користувач. Окрім
того, як атрибут записується ідентифікатор групи (groupID),
котрий і визначає ту групу "особливо допущених", про яку
йшлося вище. Кожна така група (її назва, числовий
ідентифікатор — groupID і склад) визначається
адміністратором системи. Тобто "пересічний" користувач,
навіть якщо він і є хазяїном файла, не може довільно скласти
список "близьких друзів", яким він довіряє особливі права
стосовно свого файла. Він може лише обрати придатну групу
з наявних тільки якщо він сам входить у цю групу. В
атрибутах файла є певний набір бітів чи "прапорців", який і
зазначає — хто саме й що саме може чинити з цим файлом.
Цей набір називається permissions, що можна перекласти як
"допуски", чи "права на доступ".
При наборі команди ls –l на моніторі висвітлюється:
-rw-r--r-- st1 wheel 4297 23мар 17:37 list_us
-rwxr-xr-x st1 wheel 1502 17мар 12:03 myProg
-rw-r--r-- st1 wheel 5354 12мар 23:51 tmp.dat
\_______/ \_____/ \______/ \_______/ \___________/ \________/
"права" власник група довжина дата, час ім’я файла
У другому стовпчику подано ім’я (login name) користувача
— "власника" цих файлів (у даному разі це – st1). У третьому
стовпчику — назва групи, приписаної також до цих файлів (у
даному разі — wheel). У першому стовпчику набір знаків типу
"r" (читання), "w" (запис) та "-" (нічого) зазначає можливості
для всіх трьох категорій користувачів. Слід зауважити, що в
самому заголовку файла зберігаються не імена користувачів
та груп, а їхні числові номери, а "права" насправді являють
собою не ланцюжок літер, а набір бінарних бітів. Просто
команда ls зображує їх у більш узвичаєному вигляді.

51