Page 9 - 2572

Менеджмент – це складова процесу управління, яка
забезпечує координацію дій персоналу підприємства на всіх
його рівнях з раціонального використання ним наявних ресурсів
із застосуванням наукового підходу, психологічних та етичних
норм керівництва.
В теорії менеджменту виділяють 3 рівні управління:
- інституційний рівень - вища ланка керівництва
(генеральний директор чи члени правління);
- адміністративний рівень - середня ланка керівництва
(керівники самостійних підрозділів);
- технічний рівень - низова ланка керівництва (керівники
підвідділів та інших підрозділів).
Етапи розвитку менеджменту:
- домонополістичний етап (1900р.) – управління
здійснювалось на основі практичного досвіду керівника,
авторитарний стиль управління.
- етап наукового управління підприємством ( з 1900- 1930
р. в США) Ф. Тейлор, В. Л. Гілбрейт, ідея – з’єднати в єдине
ціле працю людини і машини.
- етап « адміністративно- бюрократичний підхід» ( з 1900-
1930 р. в Англії, Франції, Німеччині) А. Файоль – створення
універсальних принципів управління.
- етап « рух за гуманні стосунки» ( 1930-1950 р. в США) Е.
Мейо. На даному етапі менеджмент показав залежність
результатів праці від сучасних психофізіологічних умов та її
мотиваційних характеристик.
- сучасний етап.
Принципові положення сучасного менеджменту:
1. Застосування системного підходу в управлінні.
2. Застосування ситуативного підходу в управлінні.
3. Орієнтація менеджменту на інновації, інтеграцію
(інтеграція організації і особистості), інтернаціоналізацію
(міжнародне співробітництво в сфері управління).
4. Визначення соціальної відповідальності менеджменту
перед людиною і суспільством в цілому (забезпечення
ефективності, зайнятості, прибутковості, захисту довкілля,
безпеки, культури, освіти, охорони здоров’я).

7