Page 37 - 23
P. 37
поверхні, що призводить до створення локального високого ударного тиску чи
високої температури.
Утомне зношування – механічне зношування внаслідок руйнування від
утоми в умовах багаторазового деформування мікрооб’ємів матеріалу
поверхневого шару.
Фретингове зношування – механічне зношування тіл, що перебувають у
контакті, в умовах малих коливальних відносних їх переміщень.
Адгезійне зношування – зношування внаслідок локального з’єднання
двох твердих тертьових тіл та глибинного виривання матеріалу з їхніх
поверхневих шарів.
Механохімічне зношування – зношування матеріалу внаслідок
механічних впливів під час тертя, що супроводжується хімічною і (чи)
електрохімічною взаємодією матеріалу з середовищем.
Окиснювальне зношування – механохімічне зношування, під час якого
переважає хімічна реакція матеріалу з киснем чи окисним середовищем.
Фретинг-корозійне зношування – механохімічне зношування тіл, що
перебувають у контакті, в умовах малих коливальних відносних їх переміщень.
Електроерозійне зношування – зношування матеріалу внаслідок дії на
поверхню тертя електричних розрядів.
Б.1.4 ПРОЦЕСИ ТА ЯВИЩА, ЩО СУПРОВОДЖУЮТЬ ТЕРТЯ ТА
ЗНОШУВАННЯ
Припрацювання – процес переходу трібосистеми до стаціонарного стану,
зумовлений зміною геометрії поверхонь тертя, складу та фізико-механічних
властивостей поверхневих шарів тертьових тіл, а також фізико-хімічних
властивостей мастильних матеріалів.
Стале тертя і (чи) зношування – стаціонарний стан трібосистеми, який
характеризується динамічною рівновагою та саморегулюванням процесів у
трібосистемі і в якому характеристики тертя і зношування залишаються
сталими.
Заїдання – нестаціонарний стан трібосистеми, який характеризується
саморозвитком процесу зростання сили тертя і пошкодження поверхонь тертя
внаслідок адгезії і переносу матеріалу.
Примітка. Заїдання може викликати припинення відносного руху.
36
