Page 33 - 197_

котрі орієнтовані на розв’язок певних задач проектування й
реалізовані як надбудова над ОС, в середовищі якої вони діють.
ППП – це множина програмних модулів, кожний з яких є
вузькоспеціалізованою програмою якогось алгоритму або його

фрагменту. У цій множині є також і керуючі модулі, що
формують універсальний або спеціалізований монітор САПР.
Монітор керує банком даних, організовує ввід-вивід, планує

послідовність виконання окремих прикладних модулів.
Налагодження монітора виконують описуючі та керуючі
оператори вхідної мови (проблемно-орієнтованої), модулі якої
постійно знаходяться в оперативній пам’яті ЕОМ.

Завантаження в ОП та ініціалізацію монітора САПР
здійснюють на мові керування завданнями ОС. Після цього
зв’язок з системою можливий лише за допомогою проблемно-

орієнтованої мови взаємодії САПР.
Є два способи організації вичислювального процесу САПР:
1. ППП має спеціальні мовні засоби, які дозволяють

користувачеві явно описати алгоритм розв’язку прикладної
задачі САПР.
2. САПР має засоби автоматизованої або автоматичної

генерації ланцюжка програмних модулів, що відповідає
алгоритму розв’язку прикладної задачі.
В діалогових САПР є два типи організації діалогу:
1) Діалогові системи створюють на основі набору

спеціалізованих підпрограм, орієнтованих на обмін із
зовнішніми пристроями. Акти взаємодії повністю
програмуються в прикладній програмі. Тому вона залежить від

використовуваних ТЗ взаємодії.
2) Створюють набір апаратурно залежних програмних
засобів, орієнтованих на забезпечення діалогової взаємодії з
будь-якою прикладною програмою. Приклад: система

програмування графічного діалогу ДИФОР для термінальних
АРМ (ІТК АН БРСР). Служить для програмування діалогових
прикладних процедур на ФОРТРАНі, охоплює вхідну мову,

засоби генерації діалогових програм та засоби організації
вичислювального процесу.
На рисунку 4.2 подана структурна схема програмного

забезпечення САПР.

33