Page 62 - 19
P. 62
Окислений і хромзаміщений лігносульфонат (окзил)
являє собою продукт окислення кальцієвих лігносульфонатів
(ССБ.СДБ) хромпіком в кислому середовищі при співвідно-
шенні компонентів: кальцієва ССБ: біхромат: H 2SO 4:NaOH:
вода -І: (079-0,13):(0,12-0,16):(0,06-2,92):(1-1.5). Вміст хрому
в реагенті становить 3%.
ОКЗИЛ призначений для зменшення умовної в’язкості
бурових розчинів, які загусли під впливом частинок глини ви-
бурених порід, різних електролітів та температури. Рекомен-
дований для обробки прісних, приготовлених на морській во-
ді вапнистих, гіпсових, хлоркальцієвих та соленасичених роз-
чинів при температурі до 190 °С. Ефективний при бурінні в
глинах, гіпсах та ангідритах розчинами з рН=8,5-9,5. Добре
поєднюється з багатьма відомими реагентами (ВЛР, КССБ,
КМЦ, гіпаном. метасом та іншими). Для обробки бурових
розчинів реагент використовують в вигляді водних розчинів
2,5%, 5% або 10% концентрації. Співвідношення окзилу і лугу
повинно коливатись в межах 1:0,1 до 1:0,3 (у перерахунку на
суху речовину).
Оптимальний вміст його, як понижувача умовної
в’язкості, становить 0,2-0,5%, а, для підтримання малих зна-
чень фільтрації без використання інших реагентів, оптималь-
ний вміст збільшується до 1,5-2%.
Термостійкість при обробці прісних розчинів до 200 °С,
а мінералізованих до 170 °С.
На свердловині для обробки розчину беруть з розрахун-
3
ку на 1 м 50,0-100,0 кг окзилу концентрації 25% і 1,5-4 кг ка-
устичної соди.
Дія окзилу інтенсифікує малі домішки вапна чи гіпсу,
котрі посилюють інгібуючу здатність. При мінералізації до
15% окзил запобігає коагуляційним процесам, але вже не зме-
ншує водовіддачу.
Ферохромлігносульфонат (ФХЛС) – продукт взаємодії
лігно-сульфонатів (ССБ) з сірчанокислим залізом та біхрома-
том натрію. ФХЛС застосовують для зменшення умовної
в’язкості прісних та мінералізованих (до 15%) бурових розчи-
нів. В практиці буріння для зниження водовіддачі розчинів
при високих температурах ФХЛС використовують одночасно
з КМЦ. Так, гіпсовий розчин, стабілізований КМЦ, різко по-
78