Page 8 - 18
P. 8

1.2  Історичний розвиток методики пошуків і розвідки
                                                     скупчень нафти і газу


                        Розвиток методики пошуків і розвідки нафтових i газових родовищ цiлком
                 пов'язано  з  практикою  i  визначається  рiвнем  науки  (геологiя  нафти  i  газу)  i
                 технiки. При цьому видiляється три перiоди.
                        В  перший  перiод  (початковий)  розвитку  гiрничої  справи,  коли
                 закономiрностi  розповсюдження  нафти  i  газу  були  невiдомi,  задачу  пошукiв  i
                 розвiдки  вирiшували  за  простою  схемою:  родовища  виявляли  бурiнням  бiля
                 природних виходiв нафти i газу. Цей перiод освоєння нафтових ресурсiв поблизу
                 поверхневих нафтопроявiв характеризується i примiтивною технiкою розвiдки та
                 видобутку.  Розвiдка  зводилась  до  закладки  колодязiв  i  неглибоких  свердловин
                 перш за все бiля виходiв нафти на поверхню землi, потiм мiж цими виходами, а
                 затим – на лiнiйному їх продовженнi. Розвiдка переважно проводилась в процесi
                 розробки  родовища.  В  подальшому  (пiсля  виникнення  уявлень  про  зв'язок

                 нафтових скупчень з антиклiнальними перегинами пластiв) промисловики стали
                 залучати  до  закладки  свердловин  геологiв.  Для  вияснення  обрису  склепiння
                 антиклiналi складали геологiчну карту. Бурiння проводилось ударним способом i
                 сягало  глибин  300  –  500  м.  Основним  iнструментом  видобутку  нафти  була
                 желонка.
                        Другий  перiод  (приблизно  з  1920  р.)  базується  на  структурнiй
                 (антиклiнальнiй)  теорiї  нафтогазонагромадження  і  характеризується  вивченням
                 структурних форм перегинiв пластiв з метою видiлення площ, сприятливих для
                 бурiння  на  нафту.  Одночасно  почала  розвиватись  i  технiка  (обертове  роторне
                 бурiння). Глибини свердловин виросли до 2000 м (в 30-х роках). Впроваджується
                 насосна i компресорна експлуатацiя свердловин. Геологiчне картування ведеться
                 iнструментально  із  застосуванням  мілкого  картувального  буріння,  в  тому  числі
                 колонкового. Починають застосовуватись геофізичні методи досліджень.
                        Третій  (сучасний)  період  характеризується  комплексним  геолого-
                 геофізичними  і  геохімічними  дослідженнями  значних  територій  з  детальним
                 вивченням окремих площ. Залучаються новітні наукові досягнення для прогнозу

                 перспектив  нафтогазоносності  регіонів  і  локальних  структур.  Освоюються  нові
                 напрямки  нафтогазопошукових  робіт  (неструктурні  пастки,  рифогенні  тіла,
                 глибокозанурені  горизонти,  акваторії  морів,  кора  вивітрювання  фундаменту
                 тощо).  Розробляються  нові  методичні  прийоми  пошуків  та  розвідки  родовищ
                 нафти  і  газу.  Використовується  сучасна  техніка  і  технологія  буріння  та
                 дослідження  свердловин.  На  зміну  талановитим  одинакам  прийшли  могутні
                 колективи  науково-дослідних  установ  і  геологічної  служби  нафтогазорозвіду-
                 вальних підприємств.














                                                                                                                 7
   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13