Page 58 - 18

сейсмічних горизонтів. Для цього необхідно виконати зіставлення матеріалів
наземної (позиційної) сейсморозвідки з даними вертикального сейсмічного
профілювання (ВСП), акустичного каротажу (АК) та промислової геофізики.
Порівняння матеріалів сейсморозвідки та глибокого буріння може
проводитись як за даними пошукового буріння (одиночні свердловини), так і за
даними розвідувального та експлуатаційного буріння. В першому випадку
зіставляються абсолютні позначки сейсмічних горизонтів і реперів за даними
буріння в пошукових свердловинах. У другому випадку зіставляються карти,
побудовані для близько розташованих горизонтів сейсморозвідки та буріння. При
кількості свердловин більше п’яти може бути оцінена точність побудови
сейсмічних карт.
При оцінці підтверджуваності структури за даними пошукового буріння

необхідно мінімум дві свердловини, одна з яких розташована в склепінні
підготовленої структури, а друга – в її критичній сідловині (на критичному
напрямку). Якщо занурення від склепіння до критичної свердловини
підтверджується даними буріння хоча би якісно (нахил може бути більшим або
меншим, ніж за даними сейсморозвідки), структура вважається підтвердженою.
Якщо за даними буріння фіксується обернений нахил, структура вважається
непідтвердженою. У випадку, коли свердловини розташовані на одній позначці,
питання про наявність структури однозначно вирішене бути не може.
При оцінці підтверджуваності структури за даними розвідувального та
експлуатаційного буріння, коли порівнюються карти, побудовані за даними
сейсморозвідки і глибокого буріння, критерієм підтверджуваності підготовленої
структури є збіг і схожість інших морфологічних особливостей структури на обох
картах. Структура вважається непідтвердженою, якщо величина зміщення

склепіння λ (відстань між екстремальними точками) перевищує половину її малої
осі (якщо зміщення склепіння відбувається в бік одного із крил) або половину її
великої осі (якщо зміщення склепіння відбувається в бік однієї з перикліналей).
Аналіз збіжності результатів сейсморозвідки та глибокого буріння в
нафтогазоносних районах із подібними геологічними умовами дозволяє
встановити коефіцієнт підтверджуваності структур і величину похибок
структурних побудов для різних горизонтів, якими визначаються можливості
сейсморозвідки при підготовці структур різної амплітуди.
Геологiчна ефективнiсть геолого-геофiзичних робiт iз пiдготовки пасток
визначаються їх пiдтверджуванiстю наступним пошуковим бурiнням. При цьому
використовується так званий коєфiцiєнт пiдтверджуваностi структур, який являє
собою вiдношення кількості пiдтверджених бурiнням структур до загальної
кількості структур, пiдготовлених геофiзичними та iншими методами i
опошукованих глибоким бурiнням.
Пiдтвердженою антиклiнальною структурою, закартованою геолого-
геофiзичними методами, необхiдно вважати структуру, положення склепiння якої

по перспективним вiдкладам не виходить за межi найбiльш глибокої замкнутої
iзогiпси, побудованої за даними пошуково-розвiдувального бурiння. Для пасток
складної будови (в т.ч. неантиклiнальних) пiдтверджуванiсть встановлюється в

57