Page 52 - 18
P. 52

сейсморозвiдка) методами дослiджень або їхнім комплексом. Останнiм часом
                 для  цiєї  мети  починають  залучатись  дистанцiйнi  (аерогеологiчнi  та  космiчнi)
                 методи. Навпаки, значення колишніх традицiйних методiв виявлення i пiдготовки
                 пасток – структурного бурiння i геологiчнi зйомки – стає все менш суттєвим. В
                 першому  випадку  через  недостатню  глибиннiсть  методу  та  значну  вивченість
                 верхнiх структурних поверхiв, а в другому – через придатність тiльки в достатньо
                 добре розкритих районах.
                        Головна  роль  у  виявленнi  i  пiдготовцi  пасток  належить  геофiзичним
                 методам  (до  90%  всiх  об'єктiв),  iз  яких  переважну  роль  вiдiграють  сейсмiчнi
                 дослiдження  (до  85%).  Рекогносцирувальною  зйомкою  (сейсморозвідка–КМЗХ,
                 МЗГТ,  МРНП;  електророзвідка,  гравірозвідка,  магніторозвідка)  в  комплексі  з
                 параметричним  бурінням  виявляються  зони  валоподібних  піднять  або  зони

                 регіонального  виклинювання  перспективних  відкладів.  Основним  методом  при
                 пошуковiй       зйомцi     локальних       склепiнних       пiднять,     а    також     об'єктiв
                 неантиклiнального типу (в т.ч. рифових масивiв) є сейсморозвiдка МВХ (МЗГТ) в
                 комплексi  з  МРНП  в  геологiчно  складних  районах,  якi  дозволяють  збiльшити
                 глибину  вивчення  об'єктiв  до  6–8  км.  Звичайним  масштабом  зйомки  при
                 виявленнi структур антиклiнального типу є 1:100 000 – 1:50 000 iз щільністю 0,5–
                                                        2
                 0,7 пог.км профілiв МВХ на 1км  (вiдстань мiж розвiдувальними профiлями 1,5 –
                 2 км, мiж сполучними – 4–6 км).
                        При  пiдготовцi  об'єктiв  масштаб  детальної  зйомки  збiльшується  до
                 1:50  000  –  1:25 000, а щiльнiсть профілiв в залежностi вiд розмiрiв структури i
                                                                                2
                 їхніх амплiтуд коливається вiд 0,7 до 2–3 пог.км/км . Кількість профілів також
                 залежить від якості відбить, яке значно покращується при застосуванні МЗГТ.
                        Щільність спостережень на підготовлених структурах визначається:

                        а)  для  структур,  підготовлених  сейсморозвідкою  –  відношенням
                                                                                                                 2
                 протяжності профілів (в км) в контурі підготовленої структури до її площі (в км )
                                           2
                 і вимірюється в км/км ;
                        б)  для  структур,  підготовлених  структурним  бурінням  –  відношенням
                 кількості  свердловин,  які  розкрили  маркуючий  горизонт,  до  площі  структури  в
                    2
                                               2
                 км  і вимірюється в св./км .
                        Для  структур,  підготовлених  сейсморозвідкою,  використовується  поняття
                 інформативна  щільність  спостережень.  При  її  визначенні  враховується
                 протяжність лише тих ділянок сейсмічних профілів в межах структури, на яких
                 задовільно зареєстровані відбиття від досліджуваного (цільового) горизонт
                        В мiру вивчення району пошукова i детальна мережа профілiв стає густiше
                 iз-за необхiдностi виявлення i пiдготовки все бiльш дрiбних пасток. Пiдготовка
                 пошукових  об'єктiв  лiтолого-стратиграфiчного  типу  потребує  ще  бiльшого
                 згущення профілiв.
                        В  складних  сейсмологiчних  умовах  в  комплекс  робiт  включається
                 структурне або параметричне бурiння.

                        Останнiм  часом  значне  мiсце  на  данiй  стадiї  вiдводиться  прямим
                 геофiзичним i геохiмiчним методам пошукiв нафти i газу, тобто спецiалiзованим
                 роботам  i  дослiдженням  з  прогнозу  геологiчного  розрiзу  i  виявленню аномалiй
                 типу "поклад" (АТП).




                                                                                                                 51
   47   48   49   50   51   52   53   54   55   56   57