Page 122 - 18

на конкретних ділянках (об'єктах). Результати такої оцінки впливають на
прийняття рішення про доцільність економічних критеріїв подальшого
проведення робіт та вибору оптимальної схеми.
При оцінці територій, ділянок, на яких виявлено ряд об'єктів
перспективних на нафту чи газ, спочатку визначається очікувана кількість
підтверджених об'єктів. Для цього застосовується досягнутий в даному
нафтогазоносному районі (НГР) або області (НГО) коефіцієнт підтвердження
виявлених об'єктів.
Головним чинником оцінки є визначення можливого приросту розвіданих
запасів ВВ по кожній групі об'єктів. Після визначення кількості очікуваних
об'єктів за допомогою коефіцієнта успішності пошуків, який склався в даному
НГР (НГО), визначається кількість можливих родовищ ВВ в групах виявлених

об'єктів на перспективних ділянках.
Величина приросту розвіданих запасів визначається застосуванням
коефіцієнта результативності робіт, що вказує на достатню наявність
підтверджених чи підготовлених об'єктів (структур) в групі для відкриття одного
родовища. Величина коефіцієнта визначається за формулою
К р = n  K усп ,
де К р – коефіцієнт результативності;
n - кількість підтверджених (для виявлених) або підготовлених об'єктів
(структур) в групі;
K усп - коефіцієнт успішності пошуків в даному НГР (НГО).
Коефіцієнт результативності застосовується для визначення можливого
приросту розвіданих запасів ВВ по групі виявлених об'єктів, виходячи в

середньому розмірі ресурсів на один об'єкт, за формулою
q = P  К пер  К р ,

де q - величина можливого приросту ВВ по данiй групі обєктів;
Р - середній розмір ресурсів ВВ;
лок
К пер – коефіцієнт переводу ресурсів прогнозних (категорії Д 1 ) чи
перспективних (категорії С 3) в розвідані запаси (категорії С 1);
К р – коефіцієнт результативності.
Витрати на ГРР визначаються згідно із запропонованим сценарієм,
виходячи з необхідності опошукування кожного об’єкта з розкриттям базового
комплексу певним числом пошукових свердловин і розвідки очікуваного
родовища в групі на відповідних глибинах. Кількість пошукових свердловин на
виділену групу об’єктів визначається на основі практики пошукових робіт в

даному районі (області), але не менше однієї свердловини на кожен об’єкт.
Кількість розвідувальних свердловин приймається такою, яка достатня для
достовірної оцінки запасів із врахуванням гірничо-геологічних умов будови
родовища, його розміру.
Витрати на ГРР включають вартість пошукового і розвідувального буріння
плюс витрати на геолого-геофізичні роботи та параметричне буріння. Коефіцієнт
подорожчання ГРР за рахунок цих робіт визначається за попередні 5 років у
даному реґіоні.

121