Page 23 - 17
P. 23

25
               самостійної виробничо-господарської одиниці включають наземні споруди і

               сукупність  підземних  гірничих  виробок.  Найбільша  вугільна  шахта  в

               пострадянських країнах – “Розпадська” (Кузбас) має проектну потужність 7,5

               млн. т в рік; залізорудна шахта “Гігант” (Кривий Ріг)  – 12 млн. т. Найбільша

               глибина ведення гірничих робіт з видобутку вугілля досягає 1200 м (шахта ім.

               Скочинського,  Донбас),  добуток  багатих  залізних  руд  в  Кривому  Розі

               проводиться  на  глибині  1400  –  1500  м.  Найбільш  глибокі  шахти  в  світі  з

               видобутку золота, срібла  і алмазів знаходяться в Індії (“Чемпіон Ріф”)  і  ПАР

               (Вітватерсланд) та ін.; їхня глибина досягає 4 – 4,5 км.

                      В  залежності  від  розмірів  родовища  для  його  розробки  може  бути

               закладено одна або кілька шахт. В останньому випадку родовище розділяють на

               частини.  Частина  родовища,  яка  відведена  для  розробки  одній  шахті,

               називається  шахтним  полем.  Межами  (границями)  шахтного  поля  є  умовня

               поверхні,  які  обмежують  його  за  простиранням  (довжину  –  до  20  км)  і  за

               падінням (ширину – до 4-5 км).

                      Пластом  називається  геологічне  тіло,  складене  однорідною  осадовою

               породою,  яке  обмежене  двома  приблизно  паралельними  поверхнями,  і  яке

               займає значну площу. Лінією простирання називають лінію, яка утворюється

               при  перетині  поверхні  (покрівлі  або  грунту)  пласта  з  горизонтальною

               площиною.  Лінією  падіння  називають  лінію,  яка  утворюється  на  поверхні

               пласта  при  перетині  її  вертикальною  площиною,  перпендикулярної  до  лінії

               простирання.  Падіння  пласта  або  його  нахил  до  горизонтальної  площини,

               вимірюється кутом падіння , який утворений лінією падіння і її проекцієюна

               цю  площину.  Крім  кута  падіння  положення  пласта  визначається  також


               азимутом  –  кутом  між  лінією  простирання  і  магнітним  мередіаном  (Пн-Пд).
               Товща  порід,  яка  залігає  над  пластом  корисних  копалин,  називається


               покрівлею пласта, а залягаюча під пластом – підошвою пласта.
                      За  кутом  падіння  пласти  поділяють  на  чотири  групи:  пологі  з  кутом

                                                         0
                                                 0
                                                                                          0
                                                                                  0
                               0
               падіння до 18 , похилі від 19  до 35 , крутопохилі від 56  до 90 .
                      В  результаті  ведення  гірничих  робіт  в  товщі  земної  кори  утворюються
   18   19   20   21   22   23   24   25   26   27   28