Page 29 - 164

29

 висок і  низьк – відповідно питомі опори шарів, які мають різний електричний
опір;
 – відношення потужностей шарів низького і високого опору у пачці породи

  ф
Р  н п , (4.12)
н
 
п п в

Для тонкошаруватих геологічних розрізів уявний електричний опір пачки
різко відрізняється від уявного опору окремих пластів і прошарків. У цьому
випадку рівняння:

1  1 
 гл  гл (4.13)
  
п гл нп

має три невідомих  ,  гл і  нп. У даному випадку необхідно знайти опір глин,
гл
по сусідніх пластах, чистих глин, незалежно, за результатами комплексних
досліджень знайти Х . Знаючи обидва параметри, дальший шлях розрахунку
гл
коефіцієнта нафтогазонасичення такий, як і для моноліктових однорідних
пластів. Існує ще спосіб розрахунку коефіцієнта нафтогазонасичення за
результатами вимірювання його в законтурній частині покладу, а також
визначень на керновому матеріалі. Однак, враховуючи те, що такі виміри
отримані не у безпосередніх пластах, їх часто використовують для отримання
середнього значення  нп для пластів у законтурних свердловинах.

Визначення коефіцієнта нафтогазонасичення
глинистих колекторів

Розрахунок коефіцієнта нафтогазонасичення у глинистих, або сильно
заглинизованих колекторах (Ачімовська свита, Західний Сибір) передбачає
необхідність врахування як вмісту, так і характеру просторового розподілу та
залягання глинистих частинок. В більшості випадків це розсіяні та прошаркові
глинисті частинки.
Розсіяна глинистість
У породах-колекторах із розсіяною глинистістю Рн залежить від
коефіцієнта водонасичення (Кв) і визначається за формулою:

m
 1  А 
Р    , (4.14)
н
А
 К  
в

де параметр А=К гл в/К п гл – відношення добутку коефіцієнта глинистості і
опору води до добутку коефіцієнта пористості і питомого опору глин, що
характеризує відношення електропровідності глинистих частинок до