Page 23 - 153

5 Методичні рекомендації

5.1 Контактне навантаження q на спряжених поверхнях
деталей, з'єднаних з гарантованим натягом N визначається з
формули Ляме

 c c 
3
N  10   q   d  1  2  , (3.1)

 E 1 E 2 
де N – натяг, мкм; q – контактне навантаження на спряжених
поверхнях, МПа; d – номінальний посадочний діаметр, мм; Е 1,
Е 2 – модулi пружності спряжених деталей, МПа; с 1 і с 2 –
коефіцієнти, що визначаються за формулами 3.2.
Якщо спряжені деталі виконані з однакового мате-
ріалу, то модулі пружності Е 1 = Е 2. Для сталей приймається
4
4
Е = 2110 МПа, для чавунів – Е = 1110 МПа.
2 2
 d   d 


1  1  1   

 d   d 2 
c    ; c    , (3.2)
1
2
2
1
 d  2  d  2


1  1  1   

 d   d 2 
де d 1 – діаметр отвору у валі (для суцільного вала d 1 = 0); d 2 –
зовнішній діаметр маточини; μ 1, μ 2 – коефіцієнти Пуасcона
відповідно для матеріалу вала і матеріалу деталі, спряженої з
валом. Для сталей приймається μ = 0,28, для чавунів μ = 0,25.
5.2. Крутний момент в Нּм, що може передаватися
з'єднанням з гарантованим натягом визначається за формулою

2
M кр = 0,5·π·d ·l·q·f , (3.3)

де l і d – відповідно довжина і діаметр посадочної поверхні, м;
f – коефіцієнт тертя між спряженими поверхнями (вибираєть-
ся з табл. 3.2).
5.3 Умова передачі крутного моменту через з'єднання з
гарантованим натягом
M кр = k·M e , (3.4)
де k – коефіцієнт запасу зчеплення спряжених деталей
(приймається рівним 1 – 1,3); M e – експлуатаційний крутний
момент, що передається з'єднанням.

22