Page 19 - 144

19

кровоносну, нервову, статеву системи, а також системи
травлення і виділення. Дихання відбувається за допомогою
зябер або легень. Розмножуються статевим шляхом.
Форма і будова тіла, тип черепашки і характер
внутрішніх органів змінюється і є основою для поділу на
класи. Існує 10 класів, серед яких геологічне значення мають
гастроподи, двостулкові молюски, головоногі молюски і
дакріоконаріди.
1.2 Геологічне значення і розповсюдження.
Cамими давніми представниками гастропод є
передньозяберні, які володіють плоскоспіральними і
колпачковидними черепашками. В карбоні від
передньозяберних утворились задньозяберні і легеневі форми.
Серед передньозяберних в палеозої переважали форми з
голостомним устям; у мезозої широко розповсюджуються
черепашки з сифонним устям. Гастроподи мають
стратиграфічне значення, особливо для поділу кайнозойських
відкладів. Інколи вони утворюють значні скопичення
/гастроподові вапняки/. Деякі гастроподи допомагають
відновити палеогеографічну обстановку.
Двостулкові. Предками всіх двостулкових були
примітивні кембрійські протобранхії, від яких у середньому
кембрії виникають аутобранхії. Вони в свою чергу в ордовіку
дають початок септобранхіям. У девоні з’являються уніоніди,
які існують в прісній воді. Серед двостулок зустрічаються
представники різних екологічних типів: які зариваються, які
повзають, які плавають, які прикріплюються, приростають і
буравлять.
Головоногі.Серед головоногих важливе стратиграфічне
значення для палеозою мають ендоцератоідеї і ортоцератоідеї,
які найбільш характерні для девону. В кінці палеозою вони
вимирають.Амоноідеї виникають на початку раннього девону
від бактритоідей. Більшість амоноідей в палеозої і мезозої є
широко розповсюдженими. Їх залишки використовують для
зонального розчленування цих відкладів. В кінці крейди
амоноідеї повністю вимирають.