Page 40 - 140
P. 40

Юфіна. Використавши двошарову модель турбулентного по-
                            току, автори [80, 100] побудували профіль швидкості з враху-
                            ванням  температурного  фактора.  Підставивши  у  загальний
                            вираз для ефективного коефіцієнта дифузії (1.30) одержаний
                            профіль швидкості, вони звели вираз для ефективного коефі-
                            цієнта  дифузії при змінній температурі до такого вигляду:

                                                             D   , 5  64 U  R .                                  (1.61)
                                                     e        

                                   Формула  (1.61)  носить  формальний  характер  і  не  може
                            бути безпосередньо використана для конкретних розрахунків.
                            Тому  у  тій  же  роботі  пропонуються  конкретна  формула  для
                            ефективного коефіцієнта дифузії та рівняння поздовжньої ди-
                            фузії з врахуванням неізотермічності, які одержані при таких
                            припущеннях:  залежність  в’язкості  рідини  від  температури
                            описується формулою Філонова-Рейнольдса, розподіл темпе-
                            ратури  по  довжині  трубопроводу  відповідає  закону  Шухова,
                            в’язкості і показники крутизни віскограми для обох рідин од-
                            накові.
                                   Принципово інший підхід до питання визначення особли-
                            востей  сумішоутворення  нафтопродуктів  при  їх  неізотерміч-
                            ному  послідовному  перекачуванні  реалізований  у  роботах
                            [113,117,  218-220],  а  також  у  наших  роботах  [145-147,  168,
                            193-195, 198-202, 209-212].
                                   Згідно з даним підходом, визначення розрахункового зна-
                            чення ефективного коефіцієнта дифузії у неізотермічному по-
                            тоці зводиться до правильного вибору розрахункової темпера-
                            тури,  а,  отже,  і  в’язкості  транспортованого  середовища.  Для
                            розв’язування задачі необхідним є одержання функціональної
                            залежності  ефективного  коефіцієнта  дифузії  від  зміни
                            в’язкості внаслідок зміни температури рідин.
                                  Аналіз  структури  емпіричних  моделей  для  ефективного
                            коефіцієнта дифузії показує, що у них в явному чи неявному
                            вигляді  входить  в’язкість  рідини.  Узагальнена  форма    таких
                            залежностей

                                                                      - 40 -
   35   36   37   38   39   40   41   42   43   44   45