Page 186 - 128

Вказана нерівномірність стає істотною, якщо верхня
частота модуляції співмірна з ефективною полосою частот, що
займається іпульсами-переносчиками. Під ефективною
полосою частот розуміється полоса, в яку вкладається перший
пелюсток огинаючої спектра імпульсної послідовності.
Довжину цього пелюстка в свою чергу визначає тривалість
імпульсів послідовності. Лінійні (частотні) викривлення,
незалежно від причини їх виникнення, можуть бути
компенсовані відповідним підбором форми амплітудно-
частотних характеристик канального модулятора,
демодулятора або низькочастотного тракту.
Нелінійними викривленнями прийнято називати такі
зміни форми сигналу, які в плані спектрального аналізу
відповідають появі нових частотних складових в спектрі
сигналу, що передається. Для систем з ВРК характерні в
цьому відношенні так звані комбінаційні викривлення,
виникаючі через недосконале виділення корисної складової
спектра в процесі демодуляції. Оцінюючи виникаючі
викривлення відношенням потужностей сигнал/завада з
врахуванням виразів спектрального складу сигналу при
імпульсній модуляції (формули (6.42), (6.53), (6.61), (6.69)),
одержуємо
K 2 ( )B 2 (  ),t
q  д , (9.30)

 K д 2 ( )c 2 ( ,r П , ) t

r 1
де К д(Ω) — коефіцієнт підсилення демодулятора;
Ω — біжуче значення кутової частоти.
Модуляційні та демодуляційні викривлення у всіх
випадках імпульсних модуляцій збільшуються з ростом
верхньої частоти модуляції і з зменшенням коефіцієнта
слідування імпульсів, який розраховується за формулою

  П . (9.31)

макс

187