Page 35 - 1251s

нафтопроводу повинні бути , як правило, суміщені з НПС нафтопроводів, які
будуються або вже діють.
Підключення нафтопроводів до магістральних нафтопроводів повинне
виконуватися тільки на НПС з ємністю, врізка промислових нафтопроводів у
магістральні нафтопроводи не допускається.
Всі НПС на ділянках магістрального нафтопроводу з одною і тою ж
продуктивністю повинні бути, як правило, обладнанні однотипним
обладнанням.
Для перекачування нафт по магістральних нафтопроводах повинні, як
правило, застосовуватись спеціальні насоси по ГОСТ 12124-87.
У випадку, коли розрахункова продуктивність може бути забезпечена
насосами з роторами на різну подачу, повинен вибиратися, як правило, ротор
на меншу подачу.
На період експлуатації магістральних нафтопроводів до спорудження всіх
НПС повинні передбачатись змінні ротори для магістральних насосів.
Напір відцентрових насосів повинен прийматися у відповідності з
потрібним тиском на НПС, як для умов забезпечення заданої продуктивності,
так і для умов забезпечення максимальної добової продуктивності
нафтопроводу. Створення напору повинно забезпечуватись застосуванням
змінних роторів та їх обрізанням. Характеристики змінних роторів
приймаються за даними заводу-виготовлювача.
Число відцентрових насосів, які працюють в кожній магістральній
насосній станції, повинне визначатись, виходячи із розрахункового робочого
тиску насосної, характеристики насоса, характеристик перекачуваних нафт,
режиму перекачування.
На кожну групу насосів, при числі робочих насосів до трьох, повинна
передбачатися установка одного резервного насоса. При числі робочих насосів
від чотирьох до шести — два резервних насоси.
Робота всіх нафтоперекачувальних насосних за схемою з " насоса в насос"
без використання ємності повинна передбачатися в межах експлуатацій них
дільниць довжиною до 600 км.
Допускається скорочення цієї відстані при гірському рельєфі.
На НПС з ємністю для подачі перекачуваної нафти до основних насосів,
якщо вони не мають відповідного кавітаційного запасу , повинне бути
передбачене встановлення підпірних насосів. Підпірні насоси повинні бути, як
правило, вертикального виконання.
У групі до чотирьох насосів повинен передбачатися один резервний насос.
На вихідних лініях підпірних насосів до магістральних насосів повинна
встановлюватись арматура і обладнання, розраховані на тиск не нижчий 2,5
2
МПа (25 кгс/см ).
На НПС з ємністю повинна передбачатися установка вузлів із запобіжними
пристроями (прямої дії) для захисту від підвищення тиску в комунікаціях
резервуарного парку і магістрального нафтопроводу, а також комунікацій та
обладнання між підпірною і магістральною насосними.
36