Page 59 - ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ НАФТИ І ГАЗУ
P. 59
резервуарі вимірюється компенсаційним методом за
допомогою реохорда. Напруга неузгодженості мостів датчиків
і реохорда подається на підсилювач, а від нього на керуючу
обмотку двигуна, ротор якого зв'язаний зі звітною стрілкою
приладу. Прилад має механічне пристосування для видачі
рідини дозованими порціями. Задання обсягу дози
здійснюється поворотом диска, при якому замикається одна
пара контактів у колі живлення обмотки реле.
Перевага тензометричного методу визначення кількості
рідини — простота, основний недолік — невисока точність
тензометрів і, як наслідок, недостатня точність виміру.
Основними причинами похибок для тензометричного
зважування можна вважати: нелінійності пружних елементів
(0,2—0,05%), гістерезис (0,01—0,05%), температурну
нестабільність нуля (0,001 %), розкид показів (0,01 %),
похибку градуювання (0,02%), вплив прискорення вільного
падіння (0,05—0,1 %) і аеростатичних сил (0,1 %). Крім того,
на похибку вимірів істотний вплив робить тимчасова
нестабільність самих тензометричних датчиків.
2.6 Гравіметричний метод вимірювання
Гравіметричний метод заснований на зміні прискорення
вільного падіння продукту в залежності від його маси.
Прискорення вільного падіння вимірюють за допомогою
гравіметрів, що поділяються на два класи: статичні і
гравітаційні варіометри.
Загальною властивістю статичних гравіметрів є те, що в
них сила ваги порівнюється з іншою, постійною в часі силою
(пружною силою деформації). Практичне використання
гравіметричного методу зважування стало можливим з
появою приладів, що дозволяють вимірювати прискорення
вільного падіння з достатньою точністю. Чутливий елемент
системи гравіметр-маятник, утримуваний у рівновазі
пружними силами головної пружини і ниток підвісу. Для
збільшення моменту мас на маятник надягають циліндричне