Page 24 - ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ НАФТИ І ГАЗУ
P. 24

(охолоджень),  слабкого  перемішування  рідини  і  поганої
                            теплопередачі.  Так,  різниця  температур  в  одному  шарі  в
                            напрямку  до  центра  виникає  через  природне  нагрівання  від
                            стінок  резервуара  в  теплий  час  року  й  охолодження  в
                            холодний.  Температура  рідини,  особливо  сильно  змінюється
                            по  висоті  резервуара.  Різниця  температур  верхніх  і  нижніх
                            шарів  нафтопродукту  може  досягати  15°С.  Тому  при
                            визначенні     середньої    температури     рідини    необхідно
                            враховувати  й  визначати  середнє  значення  температур  на
                            різних рівнях. Крім того, на одному рівні температура в стінок
                            відрізняється  від  температури  в  центрі  резервуара.  Тому
                            температуру  рекомендується  вимірювати  в  місцях,  що  на
                            віддалі  від  стінок  резервуара,  не  менш  чим  на  0,3  м.
                            Виникаюче  при  відстої  розшарування  нафт  викликане
                            осіданням  наявної  в  товарній  нафті  води.  Розподіл
                            неоднорідності  по  висоті  резервуара  залежить  від  багатьох
                            факторів: складу нафти, часу збереження, кількості сторонніх
                            домішок,  температури,  в'язкості  і  т.д.  Неоднорідність  також
                            виникає  при заповненні резервуара різними сортами нафт чи
                            партіями нафтопродуктів.  У  цьому  випадку  може  виникнути
                            неоднорідність  по  густині,  що  не  вдається  ліквідувати
                            перемішуванням  при  накачуванні  більш  легкої  нафти  під
                            важку.
                               Таким  чином,  для  одержання  правильного  уявлення  про
                            якість збереженого в резервуарі продукту необхідно одержати
                            представницьку пробу, тобто пробу, що цілком характеризує
                            продукт, з якого вона відібрана. Для цього існують два шляхи:
                            перший—перемішати  до  однорідності  весь  обсяг  рідини  в
                            резервуарі,  а  потім  відібрати  пробу  в  будь-якому    місці  і
                            визначити  необхідні  параметри,  що  будуть  відповідати
                            середнім     значенням     показників     нафтопродукту,      що
                            знаходиться  в  резервуарі,  другий  —  відібрати  проби  в
                            окремих місцях обсягу і певним чином перемішати їх.
                               Для  добору  проби  першим  шляхом  необхідні  спеціальні
                            додаткові  пристрої  (мішалки,  циркуляційні  насоси  й  ін.)  і
                            матеріальні  витрати,  що  зростають  зі  збільшенням  обсягу
                            резервуарів.  При  цьому  перемішування  нафтопродукту  в
                            резервуарі  не  вирішує  цілком  задачі  визначення  середніх
                            показників.  Причому  в  окремих  випадках  перемішування
                            взагалі неприпустиме, наприклад при відстоюванні нафти. На
                            практиці  частіше  використовують  другий  шлях  визначення
                            середніх якісних показників нафти і нафтопродуктів. Ідеальні
                            результати можна було б одержати при визначенні показників
   19   20   21   22   23   24   25   26   27   28   29