Page 175 - 106

175

Магнітне поле на i й точці рейсу:

Z  Z  S  S n  c  N , (5.19)
i
n
i
ci

де Z – значення поля на початковому опорному пункті
n
ланки рейсу, в межах якої виконані спостереження на i й
точці рейсу;
S і S – відліки за шкалою магнітометра на відповідних
n
i
точках ланки;
c – ціна поділки магнітометра;
S  S n  c – прирости магнітного поля;
i

S  S  c  Z  Z 
N  k n k n  t  t n  (5.20)
i
i
t  t n 
k

– поправка за зміщення нуль-пункту приладу на i й точці
рейсу за час, що пройшов після вимірів на початковому
опорному пункті ланки рейсу, тобто за час t  t n  із
i
початку спостережень на ланці рейсу;
Z – спостережене поле на кінцевому опорному пункті ланки
k
рейсу;
t  t  – тривалість ланки рейсу.
k n

Врахування зміщення нуль-пункту приладу цим
способом дозволяє одночасно вилучити вплив лінійної
частини (лінійної в інтервалі часу t  t ) коливань
n
i
температури та добових варіацій поля, які зумовлені
переважно сонячним вітром.
При високоточних вимірах вносять додаткові поправки
за нелінійність добових варіацій та коливань температури.